Щитовидна залоза може завдати багато проблем, якщо в роботі відбувається збій. Не проґавте перші тривожні дзвіночки, адже головне — якомога раніше діагностувати захворювання та почати лікування
Цей невеликий, але дуже важливий орган повністю регулює обмінні процеси, роботу серцево-судинної та нервової систем, відповідає за фізичний та розумовий розвиток дитини. Відхилення в роботі щитовидної залози призводять до тяжких наслідків для здорового малюка. Але якщо недугу вчасно помітити, цього можна уникнути.
Захворювання щитовидки у дітей реєструються дедалі частіше. Головною причиною цього лікарі називають екологічну обстановку, що незмінно погіршується. Ще один важливий фактор – нестача йоду в продуктах харчування. Спровокувати недугу можуть і інфекційні захворювання. Спадкова схильність також має значення.
Є кілька типів захворювання щитовидки, які діагностуються у дітей найчастіше.
У щитовидній залозі синтезуються три основні гормони: трийодтиронін (Т3), тироксин (Т4) та кальцитонін. Перші два називаються ще тиреоїдними, вони безпосередньо беруть участь у процесах зростання організму. Кальцитонін – внутрішній регулятор кальцію, що йде на побудову здорової кісткової системи малюка.
Ця патологія характеризується надлишком гормонів в організмі малюка. Найчастіше зустрічається у дітей віком від 3 до 12 років.
Для нього характерні такі ознаки:
У запущеній стадії захворювання може спостерігатися екзофтальм — витріщені очі.
Якщо гіпертиреоз вчасно не розпізнати і не розпочати лікування, він може спричинити патології, виправити які буде вже неможливо.
Цей різновид хвороби реєструється у дітей найчастіше. Характеризується зниженням працездатності органу та, відповідно, недоліком гормонів. Сигналізувати про захворювання можуть:
Гіпотиреоз потребує негайного лікування. Якщо хвороба запустити, це може спричинити зниження інтелектуальних здібностей дитини.
Ця хвороба зустрічається у дітей нечасто, але назвати її рідкісною також не можна. Може проявлятися у гострій формі (наприклад, як ускладнення будь-якого інфекційного захворювання) чи хронічній. Спочатку характеризується підвищеною функцією щитовидки, яка з перебігом хвороби змінюється зниженою – розвивається гіпотиреоз. Серед основних симптомів – ущільнення та болючість щитовидної залози, утрудненість при ковтанні, відчуття здавленості в ділянці шиї.
Небезпека вузлового зоба у цьому, що його розвитку можуть виникати новоутворення як доброякісного, і злоякісного характеру. Серед найбільш характерних симптомів захворювання – відчуття здавленості горла.
Ендемічний зоб діагностується у дітей досить рідко. Основна ознака – збільшення щитовидки, при цьому її функції не порушуються.
Україна належить до йододефіцитних регіонів, тому найправильнішим для батьків регулярно консультуватиметься щодо стану дитини у педіатра чи дитячого ендокринолога. Головне, що потрібно з’ясувати: як працює щитовидка (у нормі, з гіпер- або гіпофункцією) і чи не порушено її структуру. Для цього лікар призначить низку аналізів та досліджень, у тому числі УЗД. Навіть якщо у малюка виявили патологію, не панікуйте! Хвороби щитовидки піддаються лікуванню, головне – вчасно розпочати терапію.