-->
Питання про кашель та соплі дуже часто постає на прийомі у педіатра. Деякі батьки не можуть собі дозволити «висиджувати» з малюком удома до зникнення останніх проявів нежитю, а деякі обурені появою сопливих дітей у групі чи класі.
Відома практика педіатрів — найдовші черги на прийом припадають на вересень — жовтень та березень — квітень. Ну, з мінливою весняною погодою ніби все зрозуміло, а чому дітлахи хворіють у теплу пору бабиного літа і не надто холодну золотої осені?
Звичайно, людина, яка щойно повернулася з відпустки, має купу нагальних питань на роботі і в її плані аж ніяк не вписується сидіння на лікарняному з дитиною «до останньої соплі». Як знайти баланс, щоб і власному малюкові не нашкодити, і не відчуватися винним у хворобах інших дітлахів, і марно не витрачати годину на сидіння вдома з нащадком, який відчуває собі цілком бодро, від тільки кашляє вранці?
Найчастіше картина ГРЗ розвивається за наступним сценарієм. Малюк стає млявим, вередує, у нього з’являється прозрачна їдка рідина з носа, внаслідок чого починається чхання й покашлювання. Можливе підвищення температури тіла, біль у горлі та інші симптоми. Саме в цей період пацієнт є найнебезпечнішим для оточуючих.
Переважна більшість сезонних респіраторних інфекцій викликана вирусами, а з ними наш організм вміє досить добре справлятися. Тож за 3–5 днів температура нормалізується, до малюка повертається його звичайна активність, покращуються настрій та апетит. При цьому виділення з носа густішають і набувають жовтого чи зеленого окрасу, кашель стає більш влажним і глибоким. Цей факт дуже засмучує матусь і бабусь, хоча насправді свідчить швидше про те, що дитина одужує.
Справа в тому, що коли імунітет виграв битву з вирусом, настає година для «прибирання поля бою». До слизових носа та горла вирушають мільёни нейтрофілів — білих клітин крові, які масово поглинають і перетравлюють рештки вірусів, уражені ними клітини, часточки загиблих тканин… різних відтінків жовтого та зеленого.
Процес повного відновлення слизових оболонок може тривати досить довго – від 1 до 3 тижнів. Отже, нежить і кашель також можуть затягуватися. Це нормальний природний процес, який неможливо прискорити жодним чудо-засобом.
То коли ж малюк перестає бути заразним? При звичайних ГРВІ – за 4–5 днів від початку хвороби, при грипі – за 5–7 днів. Після цього певний час вирус ще може виділятися у деяких осіб у дуже незначних кількостях, проте найчастіше ймовірність заразити оточуючих досить низька.
Є певні ознаки, за якими можна з високою вирогідністю сказати, що головна опасність минула і дитя видужує. Це влажний глибокий кашель та/або жовті чи зелені густі виділення з носа, що турбують переважно у першій половині дня. При цьому загальний стан малюка цілком задоволений: він активно грається, веселий, проситися гуляти і не розуміє, чому його в черговий раз потягли до лікаря. У такому випадку єдиним протипоказанням до відвідування школи та садочка можуть бути якісь особисті причини.
Щоб відвідувати спортивну секцію та басейн, має пройти мінімум 3–4 дні після нормалізації температури, відновитися дихання носом та щезнути млявість та втомлюваність. Звісно, покашлювання чи напівпрозорі виділення з носа кілька разів на день не є перешкодою для улюблених зайняти.
Не лише можна, але й треба! Адже шкіра крім захисної виконує ще й видільну функцію, тому її періодично слід очищувати, особливо якщо відбувається активне потовиділення. Звичайно, не треба тягти дитину до ванної, коли в неї висока температура, озноб і малюкові хочеться лише лежати. Лише дискомфорт під час роздягання та приймання душу може бути тимчасовим протипоказом до миття.
Голову також можна мити, орієнтуючись лише на самопочуття маленького пацієнта та забрудненість волосся. Годинник, коли підлога у хаті була земляна і промерзала зимою, давно минули. А в сучасній квартирі чи приватному будинку малюкові навряд чи загрожує переохолодження.
Єдине, не слід довго розпарюватися біля ванни, бо це може посилити набряк слизової носа.
Не слід боятися того, хто був кілька днів на лікарняному і лякає всіх старим кашлем уранці! Боятися треба того, хто чхає, має червоні очі і розтерту шкіру під носом, тобто того, хто щойно захворів
Для кори, вітрянки, скарлатини, кишкових інфекцій є певні правила щодо дозволу відвідувати дитячий колектив. Деякі з них цілком застарілі і потребують перегляду, а саме при скарлатині, але більшість є цілком розумними і їх слід обов’язково дотримуватися. Наприклад, при вітрянці хвороб має бути ізольований щонайменше 5 днів після останніх висипань, при дизентерії – до отримання результатів контрольних посівів після лікування. Тому після подібних недугів у вас цілком справедливо вимагатимуть довідку від лікаря.
Медсестра дитячого закладу і навіть вихователь чи вчитель у разі виникнення підозри на інфекційне захворювання у дитини мають право виміряти температуру, оглянути шкіру та горло, після чого негайно повідомити батьків та спрямувати їх до лікаря. Деякі мами та тата обурюються, мовляв, чого це вихователька ставитиме нам діагнозі. Але убезпечення інших дітей від потенційного зараження також входити в обов’язки педагога, тож краще отримайте справку, що оті рожеві плямки на щеках у малечі — алергія, а не кір.
У разі звичайної застуди довідка вам знадобиться хіба що для виправдання відсутності у школі чи на заняттях у гуртках.
Обов’язково звертайтеся за медичною допомогою, якщо:
• температура не нормалізувалася за 5 днів;
• самопочуття дитини не покращилося чи погіршилося за 4–5 діб;
• після відчутного покращення загальний стан погіршився, знову піднялася температура;
• кашель супроводжується задишкою, болем у грудній клітці, заважає спати чи їсти, викликає блювання;
• з’явився біль у вусі;
• звичайні жарознижуючі на основі парацетамолу та ібупрофену недостатньо ефективно знижують температуру;
• є інші симптоми, яких раніше ніколи не було.
На цей питання не можна відповісти однозначно. По-перше, малюк має бути не заразним, а по-друге, відвідування школи чи дитсадка не повинно зашкодити йому особисто. Адже нашарування інших інфекцій може спровокувати ускладнення: невміння самостійно вчасно почистити носик призведе до засихання слизу та подразнення шкіри обличчя.
Отже, відвідувати колектив після хвороби можна, якщо:
Було б також чудово, якби в групі чи класі регулярно проводилося провітрювання та вологе прибирання, дітей частіше виводили на прогулянку та забезпечували легкий доступ до питної води. Та ще краще було б, мабуть, якби батьки спокійно реагували на залишковий нежить і кашель інших дітей.