-->
Незабаром 1 вересня і є велика надія на те, що діти таки підуть до школи. Багато дітей не хочуть ходити до школи, і це не завжди пов’язане з їхньою лінню і небажанням вчитися. Бувають ситуації, коли дітей у школі дражнять, кривдять, застосовують по відношенню до них різного роду насильство (буллінг від англ. bully-хуліган, забіяк, гвалтівник). Поговоримо про явище буллінгу з погляду закону.
Закон про протидію буллінгу (траву), яким фактично було внесено доповнення до Закону України «Про освіту» та до Кодексу України про адміністративні правопорушення, було прийнято ще наприкінці 2018 року. Цим законом визначено термін «буллінг», окреслено коло осіб, які можуть бути визнані булером та жертвою, передбачено відповідальність за цькування та визначено заходи, що здійснюються у навчальних закладах для контролю за безпечним навчальним процесом та запобігання випадкам буллінгу.
Отже, буллінгом (травлею) називають психологічне, фізичне, економічне та сексуальне насильство, в т.ч. з використанням засобів комунікації, що здійснюється однією дорослою або дитиною-учасником навчального процесу по відношенню до іншого дорослого або дитині-учасника навчального процесу, внаслідок якого могла бути або була завдана шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілої особи.
До Закону про освіту було внесено низку доповнень. Зокрема, керівників усіх навчальних закладів, починаючи від дитсадка, закінчуючи ВНЗ, зобов’язали стежити за безпекою освітнього середовища, забезпечувати свободу від насильства та цькування, а також контролювати ситуацію в навчальному закладі для недопущення проявів буллінгу.
За всіма фактами буллінгу директори навчальних закладів зобов’язані проводити перевірки та повідомляти про них до Національної поліції та служб з питань дітей.
У випадках, коли батькам стали відомі факти буллінгу, вони також можуть ініціювати перевірку та розслідування подібних інцидентів, написавши заяву на ім’я керівника навчального закладу чи поліцію.
Буллінг також визнано адміністративним правопорушенням та внесено до відповідної статті Кодексу України про адміністративні правопорушення. Тобто за буллінг малолітньої та неповнолітньої дитини матеріали розслідування подібного інциденту керівництвом навчального закладу передаються до органів поліції, після чого направляються до суду. І залежно від тяжкості правопорушення, а також особи булера, що діяв наодинці або групою та конкретної шкоди, завданої потерпілому, суд виносить рішення про покарання у вигляді штрафу від 50 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт від 20 до 60 годин.
Важливо: Якщо булером, тобто особою, яка «травить» інших, є неповнолітня дитина 14-16 років, то штраф або громадські роботи покладаються на батьків або осіб, які їх замінюють.
Якщо ж керівник навчального закладу не повідомив органів поліції про випадок цькування в навчальному закладі, суд може не тільки призначити йому штраф, а й виправні роботи на строк до місяця з вирахуванням до 20% його заробітку.
Перефразовуючи відоме прислів’я, можна сказати: «На закон сподівайся, але й сам не схиб!» Адже саме ми як батьки насамперед зобов’язані дбати та захищати своїх дітей, знати про всі проблеми, що виникають під час навчального процесу. Своїм дітям ми також повинні донести думку, що їхня особистість недоторканна, вони захищені законом і перебувають у безпеці. І в цьому нам і здатний допомогти новий закон, який сформував механізм ефективної протидії такому огидному явищу як буллінг.