-->
Багато батьків чули від медиків словосполучення «ацетонемічний синдром» та пораду виміряти ацетон у сечі дитини. Давайте розбиратися, коли такий стан стає небезпечним і як уберегти свою дитину від цього захворювання.
Ацетонемічний синдром – це хворобливий стан, зумовлений підвищеним вмістом у крові кетонових тіл. Схильність до накопичення характерна для дітей з дефектами обмінних процесів, які, втім, з віком нормалізуються. Якщо ви відчули запах ацетону з рота дитини, це привід перевірити його сечу. Ацетон у дітей – досить поширений стан, тому батькам потрібно бути напоготові і знати небезпечні симптоми, при яких дитина потребує термінової госпіталізації. Про них розповість наш спеціаліст, педіатр Катерина Спекторенко. Крім того, батьки самі часто винні у підвищенні ацетону у крові у дитини. Тому ми дамо і поради щодо профілактики захворювання.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ацетон у дитини: симптоми, причини, програма дій для батьків
Ацетон і схожі на нього речовини в невеликих кількостях утворюються в організмі при окисленні жирів, а потім досить швидко знешкоджуються і розкладаються. Але річ у тому, що основне джерело енергії для людини – глюкоза, і жировий запас активно включається в обмін речовин, коли вуглеводів (глюкози) стає мало.
У дорослих людей є спеціальна речовина в печінці та м’язах – глікоген, що є запасом глюкози. Він починає активно використовуватися при підвищенні фізичного та психічного навантаження. У дітей також є глікоген, але в набагато меншій кількості, тому резерв енергії може вичерпатися швидко, і підуть жири.
Якщо протягом тривалого часу глюкоза не надходитиме в організм малюка, жири почнуть розщеплюватися надто активно. Як наслідок, утворюється велика кількість ацетону та йому подібних сполук. Тілу буде важко справлятися, і почнеться отруєння продуктами обміну речовин. Ситуацію посилює зневоднення, адже все, що не переробилося, має виводитись із сечею, калом, а також через легені.
Часто буває, що малюк набігався в парку, настрибався на батутах, спітніли, перезбуджився, граючи з друзями, і вчасно не поїв. Або поїв вуличної їжі, що містить багато жирів: хот-дог, бутерброд з ковбасою, картоплю фрі, чіпси, горішки… Або встиг стягнути кілька шоколадних цукерок (а це теж жир). Ну а якщо дитина ще й не попила досхочу, то ймовірність ацетонемічного кризу досить висока.
У розвитку ацетонемічного синдрому значної ролі грають інші чинники. Так, багато інфекцій (респіраторні, кишкові), прийом антибіотиків та інших ліків, травми, сильний психологічний стрес можуть спричинити підвищення концентрації ацетону в крові. Адже на боротьбу з негативним впливом організм витрачає багато енергії (читай: глюкози).
Відіграє роль і спадковість: деякі діти від природи мають достатній запас глікогену, і вони можуть переносити тривалі навантаження. Інші ж швидко виснажуються, і їм потрібне підживлення.
Діагностика
Якщо ви запідозрили недобре, купіть тест-смужки для визначення ацетону в сечі. Зараз їх без проблем можна знайти у будь-якій аптеці. Смужку потрібно опустити в порцію сечі (не обов’язково ранкової), і через короткий час (вказано в інструкції) вона змінить колір. Порівняйте ваш тест із колірною шкалою на упаковці смужок і при позитивному тесті обов’язково зверніться
до вашого лікаря.
Ацетон – отрута для нервової системи, тому малюк стає млявим, іноді настільки, що батьки кажуть: “Лежить як ватяна лялька”. Також розвивається блювота – болісне, багаторазове, що призводить досить швидко до зневоднення. Може піднятися температура і збити її буває непросто.
Поки ви чекаєте на лікаря, постарайтеся відпоїти малюка. Почніть з 1-2 чайних ложок води кожні 5-10 хвилин. Якщо дитину вирвало більше 2-3 разів і вона все ще відчуває нудоту, викличте невідкладну допомогу або зверніться до найближчої медустанови, щоб їй зробили протиблювотний укол. Через 20-30 хвилин після уколу ще раз спробуйте почати відпоювання кип’яченою водою, солодким чаєм, узваром із сушених яблук, спеціальними розчинами для відпоювання, які містять глюкозу та необхідні солі (вони мають бути в домашній аптечці).
Щоб швидко поповнити енергетичний запас, спробуйте дати столову ложку аптечного розчину 40% глюкози. За необхідності використовуйте дитячі жарознижувальні на основі парацетамолу або ібупрофену.
Головне при ацетонемічному кризі – відпоїти малюка, щоб не дати розвинутися зневодненню. Але буває, що не завжди вдається впоратися зі блювотою в домашніх умовах і потрібна крапельниця. Як визначити, що дитина дійсно потребує госпіталізації?
Приймаючи рішення, чи їхати до лікарні, зважайте на стан дитини. Буває, що тест показує високу концентрацію ацетону, але малюк ходить по-маленькому, п’є і в цілому почувається більш-менш. Отже, всі сили організм кинув на боротьбу з недугою та виводить токсини. Тест потрібен переважно для встановлення діагнозу.
У період між нападами для профілактики рецидивів ацетонемічного блювання і оптимізації обміну речовин рекомендуються дієтичні заходи.
При кулінарній обробці їжі віддавайте перевагу приготуванню на пару, відварюванню або запіканню продуктів з використанням мінімальної кількості жиру. Дитина повинна харчуватися регулярно, дрібно, 5-6 разів на добу, не переїдати, не допускати строгих обмежувальних дієт або голодування. Таким чином, дієта дитини може бути досить різноманітною і здатна повністю забезпечити її потреби в основних харчових інгредієнтах.
Режим важливий!
Слідкуйте, щоб дитина отримувала достатню кількість рідини, особливо у спеку та при фізичних навантаженнях. На прогулянку завжди беріть воду чи чай. Навіть якщо малюк – малоїжка, звертайте увагу на розпорядок дня та харчування. Усього дві-три ложки каші, з’їдені перед прогулянкою, забезпечать організм такою необхідною глюкозою!
Чому з’являється ацетон, розповідає доктор Комаровський, дивіться ВІДЕО:
Джерело: YouTube, автор доктор Комаровський
Діліться своїм досвідом та корисними рецептами у коментарях!
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Ацетон у дитини. Чим годувати після нападу
Ацетон у дитини. Чим напувати правильно