-->
Червоні щічки після прикорму у малюка – у мами миттєві думки про алергію. Але цю підступну проблему мало виявити, ще треба підтвердити. Даємо керівництво до дії за першої підозри на алергічну реакцію.
Найголовніше – вчасно звернути увагу на симптоми та віддиференціювати справжню алергію від її численних масок. За цим – до лікаря. Але й мамі не зайве знати основні прояви алергічних реакцій.
За своєю суттю алергія – це нетипова реакція організму дитини на вплив якихось зовнішніх факторів. Її найпоширеніші ознаки:
Як правило, всі ці симптоми яскраво виражені та сильно турбують дитину. Але проходять, як тільки контакт із причинним алергеном обмежується. Найголовніша небезпека алергії – у ризику виникнення ангіоневротичного набряку (набряку Квінке) та анафілактичного шоку. Тому цю проблему не можна залишати без уваги!
Універсального аналізу на все при алергії не існує!
Які аналізи дійсно треба здавати дитині-алергіку? Чи варто зробити тести, навіть якщо алергічної реакції немає?
Алергія — клінічний діагноз, додаткові методи діагностики лише підтверджують його або встановлюють речовини алергопровокатора.
Насамперед вирушайте з дитиною до лікаря-алерголога. Для фахівця найважливіший момент у постановці діагнозу – це правильний збір анамнезу та з’ясування наявності спадкової схильності симптомів, що виникли, або інших алергічних захворювань у сім’ї.
Для визначення алергії призначаються аналізи invivo (шкірні прик-тести, патч-тести) та аналізи на визначення загального імуноглобуліну Е (IgE) та алергенспецифічного IgE (до конкретного алергену), а також молекулярна діагностика.
Один із етапів — загальний аналіз крові. Виявлення еозинофілів може опосередковано вказувати на алергію.
Кількість еозинофілів у мазку з носа – назоцитограмі допоможе лікареві діагностувати алергічний риніт або поліноз.
Такі аналізи, як IgG, еозинофільний катіонний протеїн (ЕСР), аналіз калу на дисбактеріоз, аналіз на лактозну недостатність для виявлення або підтвердження діагнозу «алергія» не мають сенсу.
Мамочки, повірте, діагноз “алергія” – це не завжди страшно! Рушаємося далі у бік вирішення проблеми. Аналізуючи клінічні прояви та результати аналізу крові, лікар повинен з’ясувати: чи симптоми мають сезонний чи цілорічний перебіг? Після вживання продукту чи після контакту з алергеном? Від цього залежатимуть такі необхідні дослідження.
Для встановлення точного діагнозу та виявлення алергену існує багато методів. У кожного з них є показання та протипоказання. Тому підібрати індивідуальну методику аналізу може лише лікар.
Такий метод вважається золотим стандартом аллергодіагностики. На шкіру за допомогою ланцету наносять екстракти алергену та спостерігають за місцевою реакцією протягом 15 хвилин.
Прик-тести можна проводити навіть малюкам. Але вони не підійдуть, якщо у дитини низький поріг шкірної чутливості, сильне ураження шкірних покривів, є анафілактичні реакції на продукти харчування, а також, якщо неможливо відмінити прийом антигістамінних препаратів. Метод шкірних проб простий, доступний і швидкий результат відомий вже через 15 хвилин.
За допомогою патч-тестів краще діагностувати алергічний контактний дерматит. Різні набори та системи дозволяють визначити причинний алерген. Такий аналіз можна проводити навіть малечі. Він абсолютно безболісний і полягає у наклеюванні на шкіру діагностичного пластиру. Місцеві реакції реєструють через 48-72 години.
Щоб переконатися в алергічному діагнозі, лікар може порадити вам здати аналіз на визначення загального імуноглобуліну Е (IgE). Але його підвищення може говорити також про паразитарні інфекції, запальні, аутоімунні захворювання і навіть бути проявом первинного імунодефіциту (гіпер-IgE-синдром). Ось тут лікареві і стане в нагоді зібраний раніше анамнез. Високий рівень IgE разом із клінічними симптомами — явний привід для алергічного діагнозу.
У малюків першого року життя найчастіше алергічні симптоми з’являються із запровадженням прикорму. На місце виходять харчові алергени: молоко, яйця, пшениця. Лікар діагностує дитину виключно шляхом клінічних проявів та пробної елімінаційної дієти (тимчасовий почерговий виняток продуктів, які потрапили під приціл вашого алерголога).
Як правило, дієта має принести позитивний результат протягом 2-4 тижнів. Аналізи таким малюкам можна брати тільки при важких гострих реакціях на кшталт анафілаксії. Також вони можуть знадобитися, якщо у дитини полівалентна сенсибілізація (підвищена чутливість до багатьох алергенів). Аналіз крові виявить специфічні IgE до харчових білкових компонентів.
У дітей старше року з «атопічним маршем» (коли атопічний дерматит переходить у респіраторну алергію, алергічний риніт або астму) та цілорічними симптомами, посиленням кашлю ночами причиною алергії можуть бути кліщі домашнього пилу, шерсть вихованців та грибки.
Існує респіраторна панель, яка дозволяє зібрати найпоширеніші респіраторні алергени та визначити винуватця за допомогою аналізу на специфічні IgE.
Такі симптоми, як сезонна сльозотеча, утруднення дихання, свербіж у носі, чхання можуть виявитися полінозом. У лабораторіях є пакети аналізів, що групують пилок рослин за класами. З їх допомогою можна визначити sIgE до пилку бур’янів, злакових, лугових трав та пилку дерев. У разі підтвердження достатньо заглянути у календар цвітіння рослин та зменшити контакт із рослинами-провокаторами.
Існує молекулярна алергодіагностика. Алергочіпи ImmunoCAP і ALEX дозволяють виявити мажорні та мінорні алергени. Дослідження актуальне при полівалентної алергії, у випадках, коли потрібно розібратися, наскільки сувора дієта потрібна дитині, а може він зможе перерости свою алергію. Оскільки при перехресних реакціях схожі білкові структури пилку та фруктів, спецій, горіхів можуть викликати схожі симптоми алергії, алергочіп виявить єдиний та основний алерген.