30.10.2017 |
6 хв. читання5 помилок батьків, які створюють труднощі у відносинах із дітьми
Мріючи про дитину, більшість з нас уявляє себе стовідсотково обізнаним, всезнаючим, люблячим і практично ідеальним батьком. З моменту появи дітей, подібна впевненість у багатьох батьків починає танути, трапляється, що на зміну приходить розчарування у своїх силах, переконаність у своїй батьківській неспроможності.
instagram@ameliahannah
Чому виникають такі зміни? І з чим пов’язані проблеми у вихованні? Розкаже наш експерт, психолог Анна Трухан.
Виховуючи своїх дітей, ми спираємося на власний досвід, набутий у батьківській сім’ї. Часто робимо ті вчинки, які, будучи дітьми, не схвалювали.
До того ж, у кожного з нас сформувався свій суб’єктивний образ ідеальної дитини та уявлення про те, як треба з нею взаємодіяти. Ось самі діти про необхідність відповідати нашому образу не здогадуються. Часто вже на перших кроках виховання дитини ми розуміємо, що наші очікування не справдилися. Природна реакція на невідповідність – подив, розчарування, паніка. Ми починаємо вживати екстрених заходів, припускаючи при цьому помилки.
Давайте розумітися! Які ж найчастіші помилки, що призводять до помилок, є у багажі батьків?
Помилка №1
Дитина нічого не розуміє
Впевненість у тому, що немовля не розуміє слів, відповідно говорити з ним марна, перша помилка.
З перших днів життя малюк шукає контакт, взаємодію Космосу з іншими людьми. Це основна частина його первинних потреб. Якщо батьки позитивно відгукуються на цю потребу, відбувається формування хорошої бази для розвитку взаємовідносин між батьками та дитиною, перших стосунків у житті малюка.
Вони дуже важливі і не обмежуються тільки періодом дитинства, а пов’язують дитину з батьком і матір’ю на все життя. Немовля добре розуміє, приймають його або відкидають, люблять його батьки або виявляють байдужість. Характер цих ранніх відносин може проводити наступні періоди.
Джерело: [email protected]
Трапляється, що навчені молоді батьки дотримуються дідівського правила «золота сльоза не викотиться» і обмежують контакт із немовлям. У такому разі дитина може стати замкненою і невпевненою в собі або рости забіяком — задирою. А може стати справжньою істеричкою. Адже витримати невгамовний крик свого малюка тривалий час важко.
Вичерпавши весь запас спокою і не реагування мами та тата приходять втішати, умовляти або лаяти малюка, що наполегливо кричить. У такий спосіб дорослі закріплюють у дитини саме цей спосіб поведінки задля досягнення бажаного результату. Часто те, чого діти хочуть – це увага батьків. Нехай навіть якщо мама з татом кричать.
Новонароджений живе емоціями, ними «вбирає» світ. Такі прояви любові як лагідний голос, посмішка, обіймашки та погладжування допоможуть малюкові переконатися в тому, що він важливий для нас. З малюком можна і потрібно говорити якнайчастіше і більше. Розповідати про те, що відбувається навколо, про нього та про себе.
Помилка №2
Діти мають бачити лише «хороші» емоції. Батьки не мають права бути «слабкими»
Сучасний світ наповнений різними подіями. Одні дарують нам яскраві сприятливі емоції, інші мають заряд негативних проявів. Ми радіємо, сумуємо, втомлюємося. Нам хочеться захистити дітей від проблем, які є у дорослому житті. Мама та тато стають супергероями без страху та втоми.
«Я маю бути сильною. Мені не можна плакати за дитини» — помилка багатьох залізних супермам. Будь-яка людина має право відчувати всю палітру емоцій. З дитиною необхідно говорити про почуття та емоції. Вчіться самі і вчіть його визначати та безпечно виявляти те, що відчуваєте. Це найефективніший спосіб розвитку взаємної чутливості, здатність до співпереживання, зближення.
Джерело: instagram@taylergolden
Якщо ви повернулися додому втомлені, скажіть своїм дітям, попросіть про допомогу. У цьому немає нічого, що може зашкодити їм. Говоріть про свою любов до них і дякуйте за допомогу. Дитина, з якою контактують залізні та невтомні супергерої, буде рости холоднокровною, не здатною до співчуття та співпереживання.
Помилка №3
Крайності: надмірна опіка або повна байдужість та свобода дій
Гіперопіка Найпоширеніша помилка батьків. Батьки, що люблять, прагнуть виконати будь-яку примху дитини, переходячи всі можливі межі. Нестримна понад турбота про дитину говорить про бажання все контролювати і захистити малюка від самостійності, а не ознака безумовної любові.
Життя сповнене сюрпризів, проблем та перешкод. Дитині, якої надто опікувалися, буде важко адаптуватися в світі, що змінюється, і обставинах.
Батькам необхідно зрозуміти, прийняти і допустити те, що якісь моменти малюк повинен пізнати самостійно. Обмежити опіку та надати можливість малюкові, у певних ситуаціях, дотримуватися своєї ініціативи. Тоді ваша дитина не пасуватиме перед життєвими труднощами, стане самостійною. Досягнувши дорослого життя, зможе знайти вихід із будь-якої важкої ситуації.
Джерело: instagram@chrissyjpowers
Байдужість і вседозволеність найнебезпечніші помилки дорослих щодо дітей. Поведінка, коли дорослі практично не приділяють час своїй дитині, пояснюється низкою причин, які призводять до нестачі часу. Будь-яке пояснення є виправданням.
Дитині необхідний контакт із батьками як повноцінного психологічного розвитку, але й розвитку інтелектуальних здібностей. Навіть якщо ви сильно втомлюєтеся, знайдіть час побути з малюком. Пограйте, поговоріть із ним. Введіть перед сном вечірній ритуал спілкування з дитиною у ваш жорсткий графік.
Іноді, заощаджуючи час і піклуючись про свою нервову систему, батьки дозволяють малюкові робити все, що йому хочеться, сподіваючись, на «виросте, сам зрозуміє». Подібна вседозволеність допоможе виростити в ньому егоїста, який зазнає складнощів у спілкуванні. Завдання батьків полягає у позитивному регулюванні з поясненнями та пропозицією альтернативної поведінки. Ці знання допоможуть малюкові краще інтегруватися з будь-яким колективом. Говоріть з малюком про правила. Приймайте їх разом, пояснюйте чому саме ті, а не інші порядки встановлені.
Помилка №4
Мама – “за”, тато – “проти” і навпаки
«Як же він слухатиме мене, якщо всі мої заборони скасовує тато і бабуся, що загостилася у нас?!», — можна часто почути від обурених, але розуміючих мам. Проблеми неузгодженості та непослідовності досить часто порушуються під час сімейних консультацій.
Маля, в таких умовах, швидко пристосовується до ситуації і починає маніпулювати батьками. Той дорослий, чия позиція виховання невигідна для малюка, зауважить, що його думка перестала бути авторитетною і дитина дедалі більше виявляє неповагу до його сторони.
Виникають сварки та конфлікти в сім’ї. Свої погляди процес виховання дорослим необхідно промовляти без присутності дитини, знаходячи взаємно влаштовує варіант. Вимоги до дітей повинні бути однаковими у всіх членів сім’ї, включаючи бабусь та дідусів. Уміння домовлятися у таких питаннях цінна навичка, розвивати та вдосконалити яку необхідно.
Джерело: instagram@polly__loves
Помилка №5
Настрій визначає
Давайте пофантазуємо і уявімо собі ситуацію. Ви любите ту справу, якою займаєтеся, отримуєте задоволення від робочого процесу, насолоджуєтесь отриманим результатом. Єдиний недолік – начальник. Замінити його, не у вашій владі. Настрій цієї людини змінюється швидко, а разом із нею змінюються та її рішення. Наприклад, вранці він хвалить, лобіює ваше підвищення і дає преміальні, а ближче до кінця робочого часу, називає вас «нікчемним розтяпом, якому нічого не можна довірити», скасовує преміальні, загрожує звільненням.
Ті, емоції та почуття, які б переповнювали вас у подібних обставинах, абсолютно схожі з емоційним станом дитини, батьки якої змінюють своє розташування, у відповідь на зміну свого настрою. Малюк не знає, чого чекати від тата та мами. За один вчинок його можуть покарати, і похвалити.
Одна й та сама дія – дозволити чи заборонити. У таких випадках діти думають: все одно, що я роблю, головний якийсь настрій у батьків. У цих випадках створити у дітей свідомість непохитності життєвих цінностей буде досить складно.
Джерело: instagram@pluswonderland
Дорослим необхідно показувати дитині, що її добрі вчинки їх радують, а погані можуть засмучувати однаково у будь-якому емоційному стані. Якщо ви впевнені, що вам не змінитись, у моменти «закипання» скористайтеся «таймаутом». Скажіть дитині про свою потребу побути наодинці, позначивши необхідний час. Знайдіть спосіб заспокоїтись, тільки потім продовжуйте спілкування з малюком.
Ми розглянули частину можливих помилок, які допускаються батьками. Коли ми їх робимо, у наших із дітьми стосунках щось починає йти не так.
Робіть над виправленням помилок регулярно. Це корисне заняття допоможе вам знайти правильне рішення. Використовуйте свій особистий досвід. Згадайте своє дитинство. Згадайте свої почуття та все, що було важливо на той час. Вам стане легше поставити себе на місце дитини та зрозуміти почуття малюка у тій чи іншій ситуації. Вчіться дивитися на світ його очима, і ви обов’язково дійдете правильного рішення.
