-->
Найпоширеніша помилка матерією-одинаків – це заборона спілкування батька з дитиною. А причина банальна – образа! І тут важливо розуміти, що дитина не винна в тому, що у батьків життя не склалося.
«І з дитиною бачитись ти не будеш, навіть не сподівайся!» Кричала я у нестямі від образи і злості до колишнього чоловіка! І хоч ці слова, насправді, не відображали моєї позиції щодо принципів виховання дитини — мої словесні горобці відлетіли так швидко, що від подиву сама очманіла!
Невже я могла таке вимовити? Раптом отямилася я. Адже захищаючи батька від спілкування із сином, страждати більше буде останній! Куди б не занесло нашого тата, він все одно залишиться батьком Анхеля і не тільки біологічним!
****
Незважаючи на те, що колишній чоловік бачиться із сином рази три на місяць — він все ж таки бере участь у його житті: спільні ігри, спілкування, прогулянки в парку або на дитячому майданчику створюють ілюзію сім’ї. Син розуміє, що в нього є мама та тато. І куди б уже нас не занесло життя — дитина завжди знатиме, хто її батько.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Наша маленька родина. Історія мами-одиначки: як жити і бути щасливою
Я прийняла непросте рішення: батько та дитина спілкуватимуться! Неважливо в яких тонах ми провели свої останні дні як чоловік і дружина, на відносинах Анхеля та його тата це ніяк не повинно відбитися!
Зачиняти двері перед носом колишнього чоловіка, що прийшов до свого сина я не збиралася. Саме тому Анхель та його тато були знайомі ще з реанімації, куди вперше принесли маленький пакунок, і дружать вони досі!
Поки що мама не бачила?
Не маю права противитися їхнім зустрічам, але траплялися випадки, коли я подумки не могла відпустити сина через хвилювання, і просила чоловіка не забирати його поки що. Це однозначно окрема розмова, адже несучи самостійно відповідальність за сина, я й хвилювання поділити ні з ким не могла… А якщо впаде і вдариться? А як за руку не візьме? А раптом забуде нагодувати чи погано одягнеться?
І такі «а що» цілком здатні викликати напади паніки та страху, а ще повної недовіри до колишнього чоловіка в контексті безпеки нашого спільного сина.
Мені завжди емоційно дуже складно відпускати сина з бабусею чи татом, хвилююся дуже, але розуміючи очікування сина та його захоплення у передчутті майбутньої прогулянки, усвідомлюю, що не маю права вирішувати за нього.
Не варто переносити свої образи, невдалий шлюб на стосунки батько-син. Це їхні стосунки! І враховуючи нашу спільну мету — зробити дитину щасливою, показати нормальну модель поведінки між розлученими батьками, ми зобов’язані забезпечити синові спокійне перебування «між двома вогнями» не змушуючи робити вибір на користь когось одного!
Анхель дуже любить свого тата! Завжди з нетерпінням чекає на його прихід, любить кататися з ним на машині, розповідати про влаштування розібраного ліхтарика і просто бути поруч. Він може сам поговорити з батьком телефоном або записати йому відеоповідомлення – я його тільки підтримую в цьому!
Далі буде, ваша Марлен Пеня Кабрера.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Сім’я та діти: як будувати стосунки з бабусями
Чому дитина не повинна бути сенсом життя — думка психотерапевта