Ти маєш ділитися або Пісочниця як поле бою та приниження

У багатьох батьків присутня установка, що дитина обов’язково повинна ділитися з іншими дітьми своїми іграшками, а якщо вона цього не хоче робити – значить скупиться. А чи потрібно (можна) взагалі змушувати дитину віддавати свої особисті речі проти волі? Усі відповіді ви знайдете у свіжому блозі!

Джерело: instagram @illustrator_spb

Уявіть таку ситуацію. Вам подарували новий телефон) Ви прийшли в кафе та за звичкою поклали гаджет на стіл. За хвилину до вас підходить незнайома дівчина, бере ваш новенький телефон і починає, наприклад, гортати фотографії, а потім взагалі кудись дзвонити… ШОК! Ви обурено: «Гей, віддай телефон! Це мій”! На що чуєте від чоловіка, що сидить поруч: «Дорога, ти що, жадібна? Не кричи? Потрібно ділитися!»

Тетяна Солодка – Жданенко

@sol_tiana ?Mama blog / Щиро про головне? ?мама ?спікер ?спортсменка ?екс-няня в елітних сім’ях Данії   

?????

Ця вигадана історія ілюструє весь абсурд, що відбувається на дитячих майданчиках, тільки в більш зрозумілому для нас прикладі.

Дорослі так намагаються уникати «гострих», «незручних» ситуацій, щоб виглядати ввічливими та хорошими в очах оточуючих, що не помічають, як ранять і підривають довіру у своїх дітей.

Я якось стала свідком однієї ситуації, яка надовго вдрукувалася в мою пам’ять: мама так сильно лаяла свого сина Ваню за те, що він не давав грати своєю машинкою іншому хлопцеві, що той аж уписався. На мою зауваження: Він не хоче, це його право! Навіщо доводити малюка до такого стану через нісенітницю!», Жінка відповіла: «Він повинен навчитися ділитися!!!».

Няня для дитини – погляд зсередини: правда, яку багато батьків ігнорують

ВІН ПОВИНЕН? Ви серйозно? Йому майже 3, а він уже винен: мамі, незнайомому хлопчику на майданчику і Бог знає кому ще… «ВІН ПОВИНЕН» — одна з тих фраз, яка не навчає і не творить, а навпаки – руйнує особистість, робить дітей зручними та безвільними, пригнічує їх інтерес до життя, привчає підкорятися тим, хто сильніший.

Ви б бачили обличчя Вані. Він не розумів, що зробив не так. Чому мама кричить? Чому вона вирвала у нього з рук його машинку і віддала іншому хлопчику? Він стояв здивований секунд 5 і потім просто почав гірко плакати, що й привело маму в сказ. Якби в цей момент була можливість зняти вираз обличчя мами на камеру, вона б точно не змогла себе впізнати… Не впізнавав маму та Ваня… Він злякався та обмочив штани…

Джерело: instagramsol_tiana

?????

Після того, як мама з Ваней, що плаче, зникла за поворотом, я задумалася: куди ж діваються всі ті «щедрі» люди, яких у дитинстві як і Ваню, батьки змушували ділитися? І звідки беруться такі ось мами, готові на все: приниження свого малюка, крик, злість аби їх дитина виглядала не жадібною … Можливо, вже час задуматися про те, що даний метод виховання не працює і припинити вирощувати травмованих дорослих? прищеплювати повагу та тактовність за допомогою власного прикладу.

# Народити і полюбити: а ви знаєте головний секрет усвідомленого батьківства?

Джон Леббок – британський енциклопедист, письменник – мораліст, політик, археолог і член Лондонського королівського товариства якось сказав: “За допомогою такту можна досягти успіху навіть у тих випадках, коли не можна нічого зробити за допомогою сили”. І він абсолютно правий!

Джерело: instagram @nastya.glick

?????

♥ Тактовність дає можливість – не помічати помилки та культивувати переваги людей.

♥ Тактовність звільняє – від грубості та прямолінійності.

♥ Тактовність дає платформу – для роботи над собою з метою зміни на краще всього навколишнього світу.

♥ Тактовність розвиває уважність – по відношенню до світу та людей.

♥ Тактичність надає сили – для гідної поведінки у будь-якому оточенні та у будь-якій ситуації.

А ще якщо тактовність приправити повагою, то ви ніколи і за жодних обставин не дозволите собі поведінку, як у мами Вані.

Щедрість – це звичайно добре і правильно, якщо тільки не насильно! Ця чеснота повинна дозріти в дитині шляхом поваги та тактовності з боку батьків і ніяк інакше.

П.С. Ванечко, ти маєш повне право, як і інші діти на майданчику не давати свої іграшки, якщо ти цього не хочеш. Це нормально. Це не означає, що ти поганий чи жадібна. Ти чудовий хлопчик, і я тебе дуже люблю! Якщо тобі не комфортно тут, ми можемо піти, якщо хочеш, можемо обмінятися або просто обнятися. розраховувати!)

І у світі, на одного хлопчика, що плаче, стало б менше…

Тетяна Солодка – Жданенко автор блогу про виховання дітей #родити і полюбити