-->
Автор блога Мамоспільнота, организатор группы Мамоспільнота.
Татьяна жаждет узнать и попробовать все новое и лучшее, что касается здоровья, развития и благополучия ребенка, а главное щедро делиться своим опытом и находками с другими!
Як привчити дитину до горщика, що таке раннє висаджування, як можна суттєво економити підгузки та з якого віку краще починати висаджувати дитину, розповість мама 7-місячного Олеся, тележурналіст у декреті, Тетяна Мельниченко.
У 7 місяців Олесик уперше сів на горщика і прокинувся вранці із сухим памперсом. Складно таке уявити? Насправді все просто. Я нарешті почала практикувати «висаджування». Пригадую, коли сестричка, у якої троє дітей, приходила мені допомагати з двомісячним малюком і носила його писяти над раковиною, мені теж здавалося, що це непросто: хіба він такий маленький щось розуміє і невже так рано його можна привчити? Але у них виходило, мені було ліньки, і я купувала пачками підгузки.
Потім мені подруга розповіла про книжку Життя без підгузок і свій досвід. Я знову поекспериментувала. Не забуду, коли десь у 3 місяці у мене вперше вийшло впіймати момент. Ти підносиш сина над умивальником і кажеш заповітні слова «пісь-пись-пісь» або «е-е-е» (коли по великому). Малюк тоді на мене подивився так осмислено і повторивши фразу «е-е-е» і зробив своє діло. Це було незабутньо! Стільки радості, що у вас із дитиною є порозуміння.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як привчити дитину до горщика: вік, терміни, а чи потрібно? Історія однієї мами
Але потім, зізнаюся чесно, бігати часто з малюком у ванну я просто заморилася, і вгадувала момент не завжди, і як він він частіше, тому в підгузках було зручніше. Та й холодно ходити без них. Прочитати книжку руки так і не дійшло. Тож я подумала, що певне роблю щось не так — і закинула це діло. І лише після курсу Ольги Свистунової для молодих мам, я почала всерйоз практикувати «висаджування». І потреба у підгузках скоротилася рівно наполовину.
Малюк поступово вчитися ходити в туалет сам. Зняти підгузок на цілий день мене спонукало літо і спека. Найпростіше було це робити після ранкового чи денного сну. На сон я стела прогумовану пелюшку під дитину і зверху кілька звичайних. Спочатку пробувала вставки з багаторазових підгузків і звичайні трусики (найкраще йшли вугільні, вони добре всасували лишнє і залишалися сухими). А потім навчилася підловлювати моменти, коли дитина тільки прокидається і тримає її над маленьким тазиком.
Після сну це проходило легко. Якщо ж малюк прокидався між циклами сну — то вовтузився і ніби просився в туалет, я висаджувала і тут же давала груди, малюк знову легко засинав. Хоча зізнаюся, нічні процедури даються не так просто — іноді дитина плаче, не хоче, щоб її будили. Тоді надягаю звичайний підгузок і не заморочуюсь. Але мотивацією для «висаджування» саме вночі була для мене інформація про те, що в підгузку вони пісяють порціями — сфінктер постійно напружений, і дитина часто крутиться через це всю ніч. А після того, як висадити, вона розслаблюється і краще засинає.
Насправді, так і є. Але привчити саме на ніч складніше, ніж на день, це потребує терпіння. Тому часто обмежуюсь лише денними «висаджуваннями». Спершу, я робила це над тазиком та умивальником, але у 7 місяців у нас з’явився горщик, і одного дня я посадила Олеся на нього – синок пописяв. Потім ще кілька разів — і тепер цей ритуал ми повторюємо після сну, щоби не бігти далеко до умивальника. Згодом малюк сам звикає подавати сигнали — може поплакати, або поморщитися або замерти.
Це закладено на рефлекторному рівні і кожна дитина це вміє. Адже ходити під собі їм не дуже приємно. Потроху мама починає інтуїтивно відчувати, коли це зробити і просто пропонує дитині сходити до туалету у певні інтервалі. А малюк вчитиметься дочікуватися маминого пропозиції. Головне, не забувати його хвалити.
Але варто припинити на якусь годину цей процес і привчати знову доводитися по-новому. Поки що я не фахівець у висаджуванні і тільки вчуся, але помітила для себе в цьому чимало плюсів: влітку дитина не напарює собі яєчка в памперсі, вчиться самостійності, економиться підгузки, менше засмічується довколишнє середовище, а мама вчиться бути терплячою та перебувати на одній хвилі. з дитиною. До речі, це зближує дитину та інших членів сім’ї. Пригадую, коли у бабусі вперше вийшло «висадити» внука — вона почувалася справді щасливою.
А у наступному блогі про те, чому грудне вигодовування — найкраще, що вигадала природа і чому я раджу ГВ.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Гід по дитячих горщиках: 12 моделей для дому та дороги
10 важливих кроків з привчання дитини до горщика