-->
Поки ти сидиш і жалуєшся подрузі на життя в декреті своїх дітей — вони ростуть! Поки ти ліпиш паски на майданчику і думаєш: «коли це нарешті скінчиться» — твої діти зростатимуть. Поки ти дратуєшся, бо плаче, істерити, не чує і не слухає — твої діти зростають. Поки ти чекаєш, коли встане, коли піде, коли нарешті забуде про ту цицю, коли сяде на той довбаний горщик — твої діти ростуть…
Коли думаєш: «скільки вже можна проситися на ті ручки»… і коли нарешті піде в садок… згадай про те, що в цей самий момент, в цю саму секунду твої діти ростуть.
Поки ми — дорослі витрачаємо нашу дорогоцінну годину на жалобы, на нитки, натомість, поки налаштовуємо свій побут і з’ясовуємо відносини з родичами НАШІ діти безупинно та швидко продовжують рости..!
У 7 він уже проводитиме основну свою частину дня у школі, а не поруч із тобою.
У 10 йому вже не буде цікавим ліпка пасочок з мамою, бо у нього з’являтимуться друзі.
У 14 вона вже не буде питати якою лялькою ти хочеш сьогодні пограти, бо у неї з’явиться перший хлопець.
У 15 ти вже не піднімеш свою маленьку «крихітку» та не понесеш у своїх обіймах, щоб заколихати чи заспокоїти, бо крихітка вже твого зросту…
А потім БАЦ 20… а у 20 вони майже всі хочуть жити окремо… Їм буде цікавим світ, місця, люди, друзі. дзвонити й не так часто приїжджати. бо: «ну мам, я зайнятий!» і в цей момент все що тобі втратити — це прийняти як факт… що ТВОЯ дитина ВЖЕ ВІРОСЛА!
Їй уже потрібна не лише мама… Він уже не боїться грому чи темряви.
Вона не влаштовує істерику у магазині з іграшками та не намагається розгромити всю твою педантичну ідилію вдома. Він не приходить до тебе зі сльозами і не витирає їх разом з соплями про твоє плече і нову білу майку.
Всі ці моменти проходять так швидко.. пролітають ніби бабині літо залишаючи після себе приємний і рідний запах дитячої маківки у твоєї пам’яті.. лише закрий очі й згадаєш..Тепло маленьких ручок на маминій шиї ранком понеділка. Сльози за мамою біля входу біля садочка і гучне МАМА!! МАТИ!! МАТИ!!! по твоєму поверненню.
Ти нескінчені коматозні підйоми? зі сходом сонця, мільйон випитих какао в кав’ярні напроти, а ще тони багнюки на сапогах після літнього дощу..