-->
Консультант по грудному вскармливанию, вдохновляющий спикер по вопросам грудного вскармливания и тайм менеджмента
?Основатель и руководитель ОО “Життя родини”
❤Горячая линия по ГВ: viber +38(093)182-20-70, +38(067)182-20-70
Коли в сім’ї з’являється ще один малюк, батькам доводиться стикатися з ревнощами з боку старшої дитини. Але ми рідко здогадуємося, у якій складній ситуації він опинився і як на його очах змінюється весь знайомий світ. Як уникнути ревнощів старшого до молодшого? Як допомогти їм налагодити стосунки?
Коли вперше стикаєшся з ревнощами з боку старшої дитини до молодшого, дивуєшся: адже ти її такому не вчив! Може, це просто примхи? Нестача виховання? Черствість? І так і ні. Давайте подивимося на те, що відбувається очима старшої дитини.
Для першої дитини молодший братик чи сестричка – перший серйозний конкурент. Новонароджений забирає майже весь час батьків. А ще через безсонні ночі вони стають дратівливими і відмовляються зайвий раз пограти, поговорити чи інакше провести час разом зі старшим. Так дитина опиняється на других ролях, а маму, яка раніше належала лише їй, тепер доводиться ділити. Причому з ким? З крикливим створенням, яке не вміє ні грати, ні самостійно, ні допомагати мамі.
Ситуація може бути ще складнішою.
Часто батьки з появою немовляти починають вимагати від старшої дитини відповідальності, з якою до цього моменту вона не була знайома. Звичайно, здорово відчувати себе дорослим, але коли батьки перегинають ціпок і роблять зі старшої дитини няньку для молодшого, це може відбити в нього полювання мати свою сім’ю. Та й ця дорослість нікому не потрібна — від неї одні проблеми, адже такого «дорослого» ніхто не любить так, як малюка.
Що більше стає сім’я, то складніше балансувати між інтересами дітей. Але старша дитина абсолютно точно не повинна страждати від нестачі уваги та любові, відчувати себе непотрібною мамі та татові. Як цього уникнути? Навчитися знаходити особливий час для старшої дитини!
Іноді старші діти, не знайомі з немовлятами, не усвідомлюють, що одразу після народження, що малюк не буде рівним партнером з ігор.
Почнемо все з самого початку: проводитимемо підготовку ще до народження молодшого. Але не просто розповідаючи про якесь абстрактне маля, розписуючи в райдужних фарбах «як же ви чудово гратимете разом», а з польовими випробуваннями!
Дуже корисно було б організувати зустріч із сім’єю, де є немовля. Це дозволить вашому малюку поспостерігати за тим, як веде себе малюк, як його доглядають. Реальна зустріч розширить кругозір вашої дитини і дасть їй розуміння того, що слід очікувати після народження братика чи сестрички.
Розповідаючи про майбутнє народження молодшого, не забувайте згадувати з теплом і у всіх подробицях, як ви очікували появи у вашій сім’ї саме його старшу дитину. Діти дуже люблять слухати, як мама поїхала до пологового будинку, а потім тато приїхав забирати вже двох улюблених людей — маму та його новонародженого малюка. Для ілюстрацій ваших оповідань чудово підійдуть фотографії чи відео цього хвилюючого періоду. Старша дитина з подивом виявить, що теж колись була такою крихтою, не вміла говорити, ходити і здебільшого знаходилася на руках у мами чи тата.
Можна у вигляді гри або казки вплітати розповіді про нового малюка, щоб дитина поступово звикала до думки, що скоро вона буде не єдиною в сім’ї і мамі з татом доведеться піклуватися і приділяти час молодшому. Така поступова та м’яка підготовка до народження молодшої дитини допоможе старшому налаштуватися та звикнути до появи нового члена сім’ї.
Нарешті мама приїхала з пологового будинку з малюком. Скільки нових вражень та емоцій спалахує у серці старшої дитини! Саме в цей період знадобиться максимум уваги з боку батьків, бабусь та дідусів до старшої дитини. Думаю, буде не зайвим нагадати рідним, щоб вони, вітаючи новонародженого малюка, не забули принести якийсь подарунок і старшій дитині, приділили їй увагу, поспілкувалися з нею. Добре було б для цієї зустрічі згадати про всі свої навички активного слухання: вміння почути переживання дитини та вдягнути їх у слова, що підтверджують, що ви її зрозуміли, почули та підтримуєте у цю складну для неї хвилину.
Деякі батьки бувають спантеличені, коли після всіх старань із запобігання ревнощам старша дитина раптом видає: «А давайте віддамо сестричку назад у пологовий будинок». В цьому випадку треба дати можливість йому усвідомити свої почуття, проговорити йому: «Ти зараз сердишся, тобі здається, що я менше за тебе люблю і більше дбаю про малюка. Я розумію, як це прикро». Ваші слова допоможуть дитині відчути вашу підтримку, любов, а не засудження та негатив.
Обов’язково продовжуйте давати старшій дитині достатню кількість тактильного контакту. На жаль, це досить складно зробити, коли на руках 24 години на добу немовля з нападами кольок, вечірніми примхами і зависаннями у грудях. У цьому випадку допомагають різні ритуали, які можна ввести у ваше повсякденне життя: практикувати укладання на ніч з книжкою, обіймаючи старшого, або приймати разом ванну, залучати тата поборотися, повозитися, влаштувати жартівливу війну подушками, при цьому обіймаючи і лоскочучи дитину. Близький тактильний контакт з малюком дозволяє йому відчути, що його, як і раніше, люблять і дорожать ним.
Ми щодня спілкуємося з дітьми, виконуючи свої батьківські обов’язки: переодягаємо, годуємо, виводимо погуляти на вулицю, перевіряємо уроки, якщо дитина школяр, обговорюємо поточні сімейні справи… Але таке спілкування — рутинне і не зачіпає глибше наших стосунків, не дозволяє відчути близькість до рідними. І якщо ми зацікавлені у побудові міцної та дружної сім’ї, варто спробувати впровадити «особливий час» для старшої дитини, яка допоможе їй:
«Особливий час» зі старшою дитиною допомагає батькам відчути, чим вона живе в даний момент, які у неї труднощі і як вона намагається їх вирішити, дозволяє налаштуватися на одну емоційну хвилю. Це унікальна можливість побудувати довірчі відносини на багато років, успішно переживаючи різні сімейні бурі між батьками та дітьми будь-якого віку. Сучасні батьки постійно скаржаться на тотальну нестачу часу.
Наші діти теж завантажені: спочатку дитина цілі дні проводить у садочку, пізніше – просиджує вічність за об’ємними домашніми завданнями, бігає на спортивні та розвиваючі заняття. І вільного часу в нього, виходить, немає! Сучасні гаджети теж заважають близькому спілкуванню батьків та дітей. І не завжди – ох не завжди! – Тільки діти зависають у телефонах; ми теж часом тільки фізично сидимо поруч, а самі гортаємо стрічку в соцмережах. Для побудови близьких, теплих та родинних стосунків варто глянути свіжим оком на рутину життя та запланувати «особливий час» для дитини.
Щоб не переживати з приводу ревнощів і не звинувачувати себе, що мало уваги приділяєте старшому, почніть з планування.
Прості кроки допоможуть вам знайти можливість для особливого часу:
Напевно, правильним буде почати з того часу, яке вам буде зручним. Адже в цей момент дитина може почати грати з лялечками, і мамі чи татові доведеться підтримувати спілкування головних персонажів. І зовсім не факт, що вам сподобається розвиток сюжету, але втручатися та нав’язувати свої правила не варто. Адже зараз у дитини «особливий час», коли вона розраховує на повну вашу залученість до процесу і сподівається, що ви розділите з нею його інтерес.
Іноді можна поєднати приємне з корисним: піти за покупками в магазин і дорогою поспілкуватися з дитиною наодинці, дати можливість висловитися, підтримати і підбадьорити її. На це і часу багато не піде, і водночас не потрібно спеціально підгадувати та шукати час, відкладаючи ваше спілкування. Важливо, щоб «особливий час» не був великою рідкістю у вашій сім’ї: намагайтеся заздалегідь розпланувати часові вікна, присвячені цьому.
Ніколи не карайте дитину позбавленням вашого «особливого часу» для спілкування. Це підриває його віру в себе, кривдить і змушує відчувати свою незахищеність. Для кожної дитини батьки — це та основа впевненості, міцний стрижень, на який вона згодом спиратиметься все своє життя.
Підліткам теж потрібен «особливий час», але вже не так, як дітям молодшого віку. Спрацьовує їхнє бажання сепарації від батьків, відчути себе дорослими та незалежними. Але навіть незважаючи на зовнішнє бунтарство, вони повинні знати, що завжди можуть розраховувати на «особливий час» із батьками, протягом якого обов’язково отримають вашу підтримку та увагу.
Як не намагайся, все одно зробити всі справи неможливо, і тому краще віддати пріоритет тому, що справді важливо – вашим дітям. І звичайно, має сенс практикувати «особливий час» для кожної дитини, керуючись правилом «важливо не скільки часу ти проводиш з дитиною, а як».