Новий блог: про материнські будні багатодітної мами

Новий блог на сайті, в ньому багато МАМА Катерина Добровольська розповідатиме про свої будні, так знайомі кожній з нас, про материнство, про виховання, і як взагалі жити і не тужити з натовпом дітей.

Джерело: instagram @dobrovolskaya_katya

Привіт привіт!

Я Катя? і маю 3 дітей. Ні, не так.
Я- Катя, щаслива дружина та мама. Ні, знов не так.
Я Катя. Я пишу, малюю, даю поради, а ще я виховую дочку та двох синів. І я найщасливіша!

♣♣♣♣

Загалом так, у своєму блозі я можу вам розповісти, як впорається одночасно з трохи неконтрольованими гормонами підлітка (дочка, 9 років), як приборкати супер-енергію Супер Героя (син, 3 роки) і як залишитись спокійною та врівноваженою поруч із Пізнавачем та Всехоплювачем (син 1 рік).

Ще я за великим секретом? розповім, як можна за 24 години встигнути неосяжне і зробити нероблені вже так роки дві справи? Я не навчу вас як годувати, виховувати та одягати за погодою дітей. Але можу підказати, як любити ще більше, як бути поруч, але не заважати, як спостерігати і не зіпсувати.

Джерело: instagram @dobrovolskaya_katya

♣♣♣♣

Ще я дуже люблю мріяти і виконувати мрії, тому теж розповім, як знайти час Мріяти і не здаватися, якщо ось прямий ви тут же не опинилися на морі (ну все ж таки про море мріють – це загальна мрія?!).

Мій блог скоріше для людей з почуттям гумору та з самоіронією, але в кожній статті є якась мораль, урок чи підказка, як краще не робити? А взагалі, сподіваюся, вам сподобається! Давайте дружити??

Джерело: instagram @dobrovolskaya_katya

♣♣♣♣

Розповім вам про мої веселі дні з хлопцями.

Ранок завжди настає несподівано. Ти спиш, ні про що взагалі не думаєш і Бац під ковдру забирається Супер Герой, і ти різко стаєш Супер Героїнею, тому що потрібно його тихо (!!!) дістати вмовити вмитися. Тихо найчастіше це просто таке слово, мрії?

Супер Герой хоче всьому світу розповісти, що прийшов ранок, сонце встало і йому настав час на футбол (не важливо, що футбол тільки 2 рази на тиждень, він збирається туди кожен день!). Отже, дуже тихо з криками: «Бадянчик, пасипайся!» Супер Герой може вилізти з мого ліжка. А може й не вилізти, як пощастить? Далі тільки тато його умовляє вмитися.

Принцеса трохи встає і як завжди дивується, що знову в школу … Краще б не ходити. Або ходити, але пізніше. Або ходити, але не вчити. Або або…

Джерело: instagram @dobrovolskaya_katya

Мама (в даному випадку Я) з Бадянчик йдуть на кухню готувати сніданок. Якщо раптом у холодильнику порожньо, то все, сніданок скасовується. Ну чи можна поїсти сир. Або бутерброд. Або омлет. Ідеально звичайно – це кава та бутерброд. Ой, я ж дітей ще не погодувала, а вже про каву. Гаразд, каша так каша.

Раптом виявилося, що каша не така. Бажають макарони. Обидва хочуть. (Дякую Бо поки що не хоче, золота моя людина, просто сидить і облизує машинку). Макарони теж не такі, від них гладшають. Після загроз забрати телефон та шантажу з шоколадною цукеркою макарони стають смачними та корисними. Хух. Головне завдання мами-виконано?

Джерело: instagram @dobrovolskaya_katya

♣♣♣♣

Тепер усіх одягти. Тут усе дуже просто. Все дістала, стопочками склала. Однією рукою Супер Герою допомогла, другою у Бо з рота дрібниця дістала і в боді його впхнула. Пішла відібрала телефон у Принцеси та нагадала, що виходити через 3 хвилини. Прослухала лекцію про раннє піднесення до школи, про сильне навантаження, про там як би вона хотіла залишитися вдома і весь день мені допомагати. Погрозила, що телефон не отримає. Одяглася. Розчесалася. Обидва пішли з татом. Хух….

Можна випити кави. Ну зробити точно можна, а там як уже вийде. Годувала Бо. Помила тарілку, ложку, стільчик, підлогу, стіну та Бо. Хух. Кава охолола (але за роки тренування так смачніше, взагалі-то?). Можна йти гуляти. Про прогулянку довго писати, скажу так – після прогулянки речі стираються, дитина відмивається, візок чиститься. Мама переодягається, розчісується і іноді -1 кг на терезах, що безумовно тішить? Далі їсти та спати. Усім. Мені так насамперед?

♣♣♣♣

Бодячи, золотий мій чоловік поїв і заснув. Мама теж готова поспати, тільки треба прибрати на кухні, приготувати їсти доньці, поставити прання, помити підлогу, зняти вчорашнє прання (або ранкове, як вийшло). Випити ту каву вже.

Прийшла зі школи Прінцеса. Годувати. Поговорити. Помовчати. Обіймати. Похвалити. Змусити робити уроки. Пригрозити. Похвалити. Хух. Ну от можна і відпочити. Кава лише доп’ю. Добре!!!!

Джерело: instagram @dobrovolskaya_katya

Бодя прокинувся. Відпочили добре з ним ми? Ідемо в садок за Супер Героєм. Беру для нього біговел чи самокат. Або нічого.
Забрали. «Чому самокат, я хотів беговел»…»Маміська, чому беговел, я хотів самокат»…»Маміська, я не хачу йти, де самокат чи беговел?».
Гуляємо. Катаємось, бігаємо, падаємо, їмо траву, квіти. Збираємо камінчики, пісок, землю. Граємо в наздоганяння, утікачки.
Йдемо додому. Один скаче, інший їде, мама чомусь плететься в одній руці з коляскою, в іншій із самокатом. Прийшли, поїли. Полежали, походили, пограли, купувалися, заснули. Ха-ха-ха? Усі заснули. Мамі теж відпочивати час. Час? Тільки спочатку — прибрати на кухні, приготувати на ранок заготівлі, розвісити прання, помити коляску, приготувати одяг… Ну і допити вже свою каву.

Загалом, щодня трапляється щось за планом. Щодня вирішуються мега важливі завдання і життя йде так, як ти його будуєш. Але думати, що могло б бути інакше я не хочу? Мої діти – мої «батарейки», без них я непрацездатна.
.