-->
З появою дітей у нормальних, повних сім’ях, як правило, відповідальність за виховання дитини несуть обоє батьків. Але коли доводиться виховувати малюка самостійно, молода мама змушена брати всі рішення на себе. Як же не збожеволіти і впоратися з усією цією наваленою відповідальністю матері-одиначку?
Коли я народила Анхеля, спершу про це навіть не думала. Всі ці мамські турботи, турботи – було не до цього. Але як тільки я зіткнулася з першою проблемою, вперше переді мною став певний вибір, і я зрозуміла, що цей вибір я маю зробити сама. Це здавалося смішним, але починалося все з малого – які підгузки вибрати, чи потрібно сповивати, яку суміш купити і таке інше. Цей вибір я завжди
повинна була робити сама, мені не було на кого покластися.
♥♥♥
Все це не було настільки важливим, поки це стосувалося лише несуттєвих дрібниць. Але коли потрібно було вирішити більшу проблему, я постійно нарікала на відсутність підтримки і партнерського плеча. «Чому я маю вирішувати все сама? Адже це не тільки моя дитина!»
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Виховання дитини: 10 хороших манер, які важливо прищепити з дитинства
І переживати було про що, адже коли мою голову відвідували такі думки, мені потрібно було наважитися на дуже важливий крок, наприклад, робити чи не робити дитині щеплення. У такі моменти дві голови завжди краще ніж одна. Я не могла дійти певного рішення: що краще для сина. Але коли з цим питанням я звернулася до свого колишнього чоловіка, він неоднозначно похитав головою і єдине, що я почула від нього: «Я не знаю, дивися сама».
Так я і не можу вирішити сама, тому я звернулася за допомогою, це дуже складне питання, яке потребує тривалого обмірковування та зважування всіх «за» та «проти».
♥♥♥
Тоді я зрозуміла, що від батька дитини відповіді мені не вдасться отримати, я почала звертатися з цим же питанням до бабусь Анхеля. Але ті, своєю чергою, давали протилежні відповіді — я заплуталася ще більше. Тоді я пішла за допомогою до всемогутнього Google та різних мамських форумів. Та й там однозначної відповіді для себе я не знайшла. Після цього я зрозуміла, що відповідальність за свою дитину несу я і тільки Я. Ні бабусі, ні його батько не могли допомогти настільки, щоб я вирішила без сумнівів.
Було прикро, чому я маю вирішувати всі проблеми самостійно, в той час, як колишній чоловік дбав про свою дочку від другого шлюбу. Тому непомітно для нього самого, я стала дозовано давати можливість виявити цю відповідальність за нашу дитину.
♥♥♥
Я починала з малого: батько Анхеля одного дня хотів взяти його в дитячий розважальний центр. Я то й не проти, тільки «за», але на той момент син тільки доліковувався від застуди, що затяглася. це буде вже на твоїй совісті». «Приймай рішення! Ти можеш взяти його, але добряче за ним стежити. Або залишити вдома.
Він узяв його із собою. Він наважився взяти цю відповідальність, і я була дуже рада. Адже нарешті я трохи розслабилася зрозумівши, що я можу йому довіряти вже. Син у результаті не захворів наново і я була задоволена цим фактом.
На даний момент, якщо щось стосується Анхеля, я знаю, що тепер можу хоча б трохи поділити відповідальність з його батьком. Я не повинна вирішувати все на самоті. Іноді треба «наступити» на свою гордість і дати «спадки правління» тверезому розуму.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
5 фраз, які не можна говорити дітям та чим їх замінити
7 проблем, які не потрібно вирішувати за дитину