“Моя дитина” запускає новий проект: блог про ранній розвиток

Вирішуючи, як розвивати дитину в перший рік життя, сучасна мама часто губиться у величезній кількості неперевіреної інформації. Як вибрати ігри для раннього розвитку, де шукати методики, чим хороші вальдорфські садки та монтессорі-педагогіка?

Не так-то просто знайти відповіді на всі ці питання, але ж вирішити їх потрібно і швидко, і якісно, щоб не втратити дорогоцінний час. У таких випадках найкраще вдатися до досвіду мами, яка вже пройшла через цей період.

“Моя дитина” розпочинає новий проєкт – блог про ранній розвиток. Наш експерт – Катя Білоконь, мама чарівної Єви, розповість про свій досвід і знахідки на сторінках свого регулярного блогу.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Топ-5 пальчикових ігор для самих маленьких

Вступне слово від авторки читайте нижче.

Ранній розвиток: чи потрібен він і який саме?

Ласкаво просимо до мого блогу!

Тут я буду ділитися з вами тією частиною життя, яка пов’язана з моєю донькою Євою: іграми, заняттями, творчістю, натхненням і просто тим, що нас оточує. З нами буде цікаво всім, хто так само як і я, безумовно любить свою дитину, хоче, щоб вона виросла гармонійною і прекрасною в усіх відношеннях особистістю, прагне бути для неї і другом, і ровесником, і батьком одночасно. Здебільшого я описуватиму тут те, що сприяє цим цілям:)

Буду вдячна за вашу думку та коментарі.

А спочатку розповім про свій погляд на розвиток дитини і про те, з чого починали ми, тобто, про “ранній розвиток“, щодо якого багато хто так часто сперечається: чи потрібен він? Для чого? Який саме? Головне – не плутати ранній розвиток із раннім навчанням.

Розвиток – це не походи на розвиваючі заняття, не сортери з головоломками, не картки з буквами і кольорами. Це – любов, тепла домашня атмосфера, спокій. Це – гра, спільна творчість, спільний побут, спілкування, зміна обстановки і рух. Це готовність вчитися разом із дитиною. І тільки потім всілякі знання, які років до 3 актуальні в основному у вигляді ігор.

Начитавшись про різні методики розвитку, я зрозуміла, що жодна з них мене не задовольняє повністю, і я просто вирішила робити з Євою те, що було цікаво мені, захоплювати її новими іграми та заняттями, вплітаючи потроху з кожної методики, хоча Монтессорі і Шичида-методи все ж переважали.

З Монтессорі ми брали багато вправ на розвиток моторики, я намагалася створити у квартирі монтессорі-середовище для Єви – коли матеріали для розвитку та ігри – у вільному доступі, періодично змінюються, і вона сама може вибрати собі заняття і впоратися з ним лише під моїм наглядом.
Метод Шичіда передбачає правопівкульовий розвиток мозку за рахунок акценту на творчості, уяві, пам’яті, інтуїції. Ми регулярно користувалися сіткою і ланцюжком пам’яті, грали в “вгадай, в якій руці хмаринка, за якою сховалося сонечко, витягували з мішечка загаданий предмет, впізнавши його на дотик”…

Десь із двох місяців я почала супроводжувати наші з Євою дії короткими віршиками. Виходила логоритміка, яка дуже добре сприяє всебічному розвитку і розвитку мовлення. У три місяці я почала читати Єві книжки.
До цього часу я ще не запаслася дитячою бібліотекою, зате купила важку книгу віршів і п’єс Маршака, яка підкорила мене ілюстраціями. Ось її я і читала Єві. Звісно, це було лише для того, щоб вона слухала мій голос, інтонації, вловлювала різні звуки і ритм мови.

У 3-4 місяці Єва з моєї подачі роздивлялася перші м’які книжечки з чорно-біло-червоними картинками (оптимально для зору малюків) і різними орнаментами цих же забарвлень. Я просто давала їх дивитися і мацати, коли Єва сиділа у своєму стільчику. До чотирьох місяців Єва почала займатися зі мною на фітболі.

І з цього ж віку я прямо маніакально намагалася, щоб її долоньки і пальчики доторкнулися до всього, що можна було помацати: предметів, крупів, покриттів з різними текстурами і поверхнями. Ще було плавання (у ванні), щоденна невелика зарядка і масаж, “гра” на моєму синтезаторі (Єві це дуже подобається досі – зараз їй майже 3 роки), прослуховування дитячих пісеньок і проведення часу під спокійно-медитативну музику. Ну і, звісно, в перервах між цим усім ми обіймалися, валялися, танцювали, бавилися і просто нічого не робили)) Така програма була приблизно до року.

У рік додалися різні ігри, про які я розповідатиму в наступних матеріалах.

Перші серйозні результати нашого дозвілля були помітні вже до півтора років, коли Єва почала по-своєму жартувати, неправильно відповідаючи на прості запитання і при цьому реготати:) Спочатку я не зрозуміла її мотивів, а потім прочитала розумну статтю про те, що це – справжнісінький дитячий гумор – ознака інтелектуального розвитку. А вже до 2 років вона дуже виразно вимовляла слова і складала їх у прості речення.

До зустрічей!

Катя, мама Єви.

КАТЯ БІЛОКОНЬ

авторка блогу і мама Єви
моя сторінка на Facebook

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Розвиток першого року життя дитини: увага на органи чуття
Ігри на розвиток дрібної моторики в новонародженого