Татьяна жаждет узнать и попробовать все новое и лучшее, что касается здоровья, развития и благополучия ребенка, а главное щедро делиться своим опытом и находками с другими!
Щоб не панікувати і не метушитися перед тим, як їхати до пологового будинку, зробити свої пологи незабутніми, подбайте про те, щоб с�
Щоб не панікувати і не метушитися перед тим, як їхати до пологового будинку, зробити свої пологи незабутніми, подбайте про те, щоб сумка до пологового будинку була зібрана заздалегідь та спокійно чекала години Х. А що вам точно знадобиться у такий важливий момент, знає Тетяна Мельниченко — щаслива мати 5-місячного синочка.
Тетяна Мельниченко
4 дні в родовому можуть перетворитися на справжній курорт, якщо завчасно знайти лікаря, якому ви довіряєте і домовитися про те, як все пройде. Адже породіллі дуже важливо зберігати спокій і бути впевненою в команді, що прийматиме пологи.
Для мене, зокрема, принципово було, щоб вони проходили максимально природно, без різних модних на сьогодні стимуляцій. І щоб лікар не підвів, якщо все почнеться уночі. Тому ми за кілька місяців обговорили з моєю лікаркою різні варіанти розвитку подій і підтримували постійний зв’язок. Також дуже помічним на родах є партнер, бо саме він за допомогою упражнень і масажів допоможе зняти болі під час перейм. Добре також мати із собою та розслабляючу музыку.
Про все необхідне в родовищі варто потурбуватися завчасно, за кілька місяців. Але як би не готувався – будуть і помилки. Наприклад, я не взяла з собою в пологовий свій посуд – і нянечкам не було у що мені насипати їжу. Також подумала, що воду тягнути туди нема сенсу. І просто вмирала від жадоби під час пологів, бо одного пляшечки на 250 мл явно було мало. У меню був чай та компот, але хотілося простої води. А коли процес затягнувся майже на добу, плитка шоколаду стала справжнім спасінням, бо швидка глюкоза повертала сили, а їсти щось серйозніше вже не було ні змоги, ні бажання.
Тетяна Мельниченко
Після родового я склала список необхідних промов і ось, що я раджу мати при собі у «наборі в пологовий».
Потрібні одноразові пелюшки 90на 60 — не тільки, щоб сповивати малюка, а й для мами, підстелити на ліжко.
Паперові рушнички — річ просто потрібна, прямо знахідка. Кращі за туалетну папір. Ними, до речі, ми навіть потім прочищали носика малому, роблячи турундучку.
Безумовно, перші підгузники та вологі дитячі салфетки.
А також спеціальні прокладки для мами та одноразові трусики.
А ще лактаційні вкладиші (хоча вони можуть знадобитися не в пологовому, а вже вдома).
Звісно все, що необхідно для гігієни мами та малюка, а також настойка календулі та спонжики.
А ще дуже помічними були насадки на унітаз та навіть клізма.
Різні комплекти одягу для дитинки та змінні речі для мами.
Народжувати дуже зручно в нічній сорочці, також знадобляться два бюстгальтери, більші за розміром (бо з прибуттям молока груди набухнути) і зі спеціальними застібками над шкірними грудьми — це прискорити процес годування та зробити його комфортнішим.
Ще дуже помічним у перші дні буде крем на основі ланоліну – від тріщин на сосках. Він знімає біль і не шкідливий для малюка.
Бажано також мати запас харчів на кілька днів для породіллі (я брала дитяче печиво та пюрешки). Бо з приходом молока може прокинутися і апетит. Або, як у моєму випадку, тобі просто можуть забути погодувати, якщо це вечір вихідного дня.
На щастя, у мене у палаті був чайник (якщо немає — треба взяти), бо тепле пиття прискорює лактацію.
Тетяна Мельниченко
Також у мене був і холодильник, але без нього можна обійтися. У післяпологовому покої все нагадувало готельний номер, навіть був власний туалет та душ. Я б із задоволенням позбулася там ще на місяць, бо там тобі приносять їжу, прибирають і при потребі педіатри навіть носити малюка на ручках, коли він кричить. У перші дні це дуже спасало і дало змогу так-сяк оговтатися і трохи поспати.
****
По приїзді додому курорт скінчився і на маму, крім догляду за малюком, включаючи щоденні кількарічні прогулянки, лягли ще й хатні справи — приготування їжі, прибирання, прання, прасування тощо. А це для незміцнілого фізично та психічного мамського організму ой як непросто.
Але в крові зашкалював адреналін і сили вистачало на все. Адже поруч було ще одне серце. І мене не покидала думка про те, що материнство — це найпрекрасніша робота, яка випала на нашу долю. Хоча попереду чекало ще багато клопотів та турбот. Вже в наступному блогі я розповім з якими проблемами ми зіткнулися з перших днів і що спасло нас від коліків з газиками.