Криза трьох років: що робити з упертістю

Криза трьох років – це завжди тест для батьків на готовність дати трохи більше свободи дитині і на те, як ви шикували стосунки в сім’ї весь цей час. Навіть якщо все йшло добре, настає момент істини, коли з’ясовується, що слухняність і взаєморозуміння — це не одне й те саме. Ви раптом виявляєте, що янголятко який «ніколи не засмучував матусю» перетворився на чортяка, для якого головне — домогтися свого. Але і з істерики, і з негативізму, і з упертості можна отримати багато корисного.

pixabay.com

Чим швидше мами та тата зрозуміють, що криза трьох років — це абсолютно нормальний і навіть необхідний етап розвитку, тим легше батьки та діти легше переживуть цей період та навчаться скандалити з користю. Психологи закликають нас з вами уявити, що відчуває малюк, який з одного боку залежить від дорослого, а з іншого боку — хоче свободи (від нього ж!). Приємного мало, правда? Особливо коли потрібно якось добиватися свого. Отже, головна порада – не ігнорувати, не замикати в кімнаті “посидь – прдумай над своєю поведінкою” і не залякувати “здам в інтернат, знайду собі іншу – слухняну – дитину”. Ну ось, будь ласка, станьте такою мамою, якою ви хочете бути у спогадах вашої дитини, не змушуйте благати приділити увагу за допомогою істерик. І, до речі, навіть у цей непростий період ніжність (поцілунки та обійми), чаклунство (записочки та поларки від феї чи домовинка), ігри з мильними бульбашками та можливість зробити власний вибір чудово працюють. А ваша злість, істерики у відповідь і вимога слухняності «бо я так сказала», на жаль, тільки погіршують ситуацію. Поважайте почуття дитини і у вас і справді буде шанс отримати у відповідь повагу, навіть тоді, коли малюкові важко впоратися зі своїми почуттями та суперечливими емоціями.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як не кричати на дитину: 3 поради психолога, які допомагають

Криза трьох років: негативізм

Дитина каже “ні” на будь-яку пропозицію лише тому, що вона походить від дорослого. Він намагається зробити навпаки, навіть якщо йому хочеться наслідувати вашу пораду.

Що робити? Не починайте говорити, що він неслухняний. Поводьтеся так, ніби він справді сам все вирішує. Не наполягайте, а пропонуйте на вибір: «Ти будеш сир чи кашку на сніданок?», «Ти підеш чистити зубки зараз або через 5 хвилин?».

NB! У вас насправді мають бути заготовлені і кашка, і сир. Можливо, дитина відповість: “Морозиво!” І скаже, що ніколи не чиститиме зуби. Тут головне — не роздратуватися і не розгубитися. Пообіцяйте, що навчіть готувати морозиво самостійно (після кашки), та попросіть допомогти вам та показати, як потрібно чистити зубки. Нехай він сам видавить собі та вам пасту на щітку, поставить таймер, і ви, танцюючи, під музику проведете нудну (у минулому!) процедуру.

Психолог Світлана Ройз у своїй книзі «Практичне дитинствознавство» пропонує гру «Навпаки»: «У жодному разі не мій зараз руки!», «Не одягай…», «Зараз треба кричати».

До речі, рецепт домашнього морозива ви теж знайдете у моєму блозі;)

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 3 секрети приготування найсмачніших сирних сирників

Бонус Дитина вчиться вибирати, прислухатися до своїх почуттів та розуміти, чого їй хочеться. Уміння говорити «ні» – корисна якість у житті. Задавте зараз — ходитиме до психолога, вчитиметься це робити, коли виросте.

Fotolia

Криза трьох років: впертість

Малюк наполягає на чомусь лише тому, що він цього зажадав: важливо, щоб було так, як він сказав.

Що робити? Допоможіть зрозуміти, що вміння наполягати на своєму і не здаватися – це чудово. Дайте малюкові відчути, де рамки, межа, не вступаючи в конфронтацію, а підтримуючи.

NB! Погодьтеся зробити так, як вимагає малюк. Попередивши про наслідки. «Ти хочеш йти в шапці-вушанці, бо ти зайчик? На вулиці +25 і буде спекотно…» Нехай іде. Стане жарко, захоче бути зайчиком, а ви йому розповісте історію про зміну вовни та про те, як температура повітря пов’язана з гардеробом. Вибір і тут спрацьовує: запропонуйте мильні бульбашки замість вушанки або домовтеся крейдою розмалювати доріжку в садок (якщо час дозволяє).

Бонус Якщо не будете карати і принижувати упертості, він навчиться приймати рішення самостійно, брати на себе відповідальність. Ваші колеги, на яких не можна покластися, тому що буде 30 дзвінків з уточненнями, — це люди, яким не дали впертись у дитинстві. Тепер вирішити, що робити, для них найважче і найболючіше випробування.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 
Дитина не слухає: 3 несподівані причини та єдиний спосіб все виправити
Скандальне відео «Я поїду жити в Африку»: думка психологів та мам