-->
Розповім про три зовсім різні веселі книжки. Та й веселих по-своєму.
Перша – світовий хіт. Казка від німецького дуету – письменниці Антьє Ціллат та ілюстратора Яна Бірка. Перша з циклу книг про самовпевненого скунса Флечера, який вважає себе супердетективом. Пронируючись з характером, він дійсно розкриває злочин проти свого ворога (такий парадокс) ресторатора, який готує найсмачніші у світі кнедліки, але на дух не переносить скунса (мало хто на дух перенесе цю тварину). У ході розслідування Флечер заводить друга, секретарку і взагалі веде себе як крутий детектив із дорослих книг. Озброєний вонеметом. Так автори завуалювали природну здатність скунсів використовувати залози, розташовані у звірка, знаєте де.
Загалом, досить весела книжка під назвою «Флечер. Діло, що смерділо», з чудовими ілюстраціями, випущена видавництвом Vivat. Нині вже можна купити не лише її, а й продовження.
Наступна книжка схожа експеримент. Маю сказати, досить симпатичний. Написала її Аня Хромова, проілюструвала Марина Шутурма, випустило видавництво «Ранок» у співдружності з Лабарабуком Називається «Космічні агенти проти Сірного Монстру». Сама назва інтригує, погодьтеся. Той, хто спокуситься інтригою – не помилиться. Іронічна історія для космічного агента-прибульця Йотана Йотога, що ховається під маскою другокласника Віті Мальченюка. Його завданням є підготовка вторгнення Землю прищільців-сосисок. Протистоїть йому, як зрозуміло з назви, Сирний Монстр.
Не розкриватиму всі перипетії книжки, додам тільки, що компанію Йотану Йотогу залишать його однокласник і дві однокласниці, одна з яких на обкладинці дуже сильно нагадує Уляну Супрун, зображення якої оброблено спеціальною програмою, яка перетворює ваше фото на фото дитини. Не знаю, навмисне це зроблено чи випадково, але мені подобається. Особисто я Уляне симпатизую. У книзі досить кумедних ілюстрацій та крім обкладинки. Я недаремно згадав експеримент на початку розповіді про цю книжку. У результаті вийшов такий як комікс (багато картинок), але й не комікс (тексту все-таки більше). Межний якийсь жанр, але дуже симпатичний. Я книжку прочитав двічі. Один раз сам, другий раз із сином. Обидва рази сподобалися. Натяк зрозумілий?
І, нарешті, книга, на вихід якої я чекав з весни 2015 року, коли її й написав. “Вовка, який осідлав бомбу”. Весела і водночас трагічна історія про дружбу двох пацанів, що живуть в одному з містечок зони АТО. Окрім однойменної повісті, до книги увійшов цикл оповідань «Був би Бодя» про хлопчика-переселенця. Книжка вийшла і російською, і українською мовами. Чудові ілюстрації до неї виконані Андрієм та Діаною Нечаєвськими. І не менш чудово видано її «Години Майстрів». Дорогою до виходу з друку однойменна повість отримала дипломи трьох міжнародних премій. Українською мовою перекладена відомим дитячим письменником та поетом Іваном Андрусяком. Сподіваюся, вона нікого не залишить байдужим. Ані ваших дітей, ані вас. Читайте самі та купуйте книги своїм дітям.
Купити мої книжки можна ТУТ!