Канікули у бабусі та дідуся

Напевно, ніхто так не чекає літа як школярі. А ні, чекають – їхні батьки! І вже точно ніхто так не чекає осінь, як дідусі дуже активних онуків! Це про мої!

Ми живемо у різних містах і дуже сумуємо, коли не разом. А коли разом, ми не нудьгуємо. Зовсім. Вдома я сама впораюся з «господарством» та дітьми! «На канікулах» ми цілим натовпом… впораємося? Коли тільки приїжджає наш «лагерь» усі щасливі! Коли їде — щасливі ще більше)

Насправді я жартую. Наші бабусі та дідусі дуже допомагають балувати онуків! Я би навіть сказала що вони більшу частину часу це та займаються тільки.
“Жорячка, що ти снідати вранці будеш?” – Запитує мій тато з вечора.

Сусі (суші) – спокійно відповідає Жорік.

І тут єдина проблема: дідусь ще не вміє їх готувати! А так би, звичайно, «сусі, значить сусі!».

• Омлет та огірок, булочка з медом і какао, тарілочка з машинкою, чашка з роботом – сніданок Супергероя.
• Овсяночка, гарячий бутербродик, малинка, чай з м’ятою, тарілочка з маками, прозора чашка — сніданок Принцеси.
• Каша манна, макарони, картопля, омлет, какао, чай, компот (тут може бути два варіанти – або всього потроху, або все і відразу!) – Сніданок Бо.

До уваги:
— Катю, ти окрошку будеш?
– А що є?
– Ні, але я зараз швидко приготую. І пиріжки. І піцу.

Просто бабуся. Просто повний будинок онуків!

ТОП-10 речей, за які ви скажете мені спасибі, якщо ризикнете поїхати у подорож з дітьми!

Хочеш на прогулянку? Не питання – ліс, річка, поле – все для нас!
Спекотно купатися, холодно зігріватися.
Каша на багатті.
Намет у дворі.
Басейн дитячий на сонці гріється. Рижика нагодувати.
Патріка погладити.
Город полити.
Жуков подивитися.
Бур’яни вирвати.
Стільки турбот, весь день.

Відпустка на селі розписана за хвилинами. Справ, як би мало, але турбот вистачає)))

Нам дуже пощастило — усі бабусі та дідусі живуть у пішій доступності одна від одної! І ми вранці у дідуся снідаємо, вдень у хресної обідаємо, увечері у бабусі з дідусем вечеряємо) І так щодня! Шкода, що Черкаси далеко від Харкова, а то ми могли б і що вихідних так проводити?

Загалом завжди всі нас дуже раді бачити. Ну, це природно, всі бабусі та дідусі люблять онуків. А якщо пощастить, вони ще люблять невістку (зятя). Нам пощастило! Або просто так склалося, але нас точно люблять! Це дуже відчувається, і це дуже цінно!

У відпустці мене всі балують) Іноді мені здається, що мене навіть більше ніж онуків чекають))) Тому що всі готуються))) Хто холодильник «забиває» смакота, хто сил набирається щоб максимально займатися дітьми)

Про мам та віддалену роботу

І ось ми приїжджаємо! Часто це сюрприз! Ми просто дзвонимо і: “Відчиняйте, ми під дверима!” І тут починається така катавасія) Хто готує, хто будинок розносить, хто спати йде. Шум, гам, крик, пісні, веселощі! Дідкам нашим після довгої перерви втягнутися нелегко, тому першого ж дня ми кидаємо їм усіх дітей і хоч на півдня зникаємо.
Головне дати вказівки — скільки кого і чим нагодувати, що зробити, де проконтролювати. Ха! Повірили, так? Ну, звичайно, вказівки ми даємо, але більше так, а поговорити? Ніхто нас не слухає. І першого ж дня звідкись з’являються цукерки (багато), чіпси, всякі ковбаски, фрукти, напої! Відпустка є відпустка, іноді й так можна?
Здається, що 2-3 тижні це таааак довго. А ні, це зовсім не довго … і їхати не хочеться. І хочеться одночасно(

Головне завдання бабусь та дідусів НАГОДИТИ. Немає іншої такої ж важливої ​​— ні читати, ні малювати і навіть букви вчити — не важливо, тільки годувати.

Ідемо в ліс – беремо їжу)
Ідемо на річку – беремо їжу)
До міста їдемо – беремо їжу)
Так, що там ці походи, на майданчик виходимо з перекусом?
Діти щасливі. Бабуся і дідусь замучені готуванням, але теж щасливі)
Але бувають і погані дні.
Погано їли…. Взагалі нічого не їли сьогодні весь день.
А що ж вони «не їли»?
Вранці був омлет.
Потім булочка з олією та чай.
Потім печиво.
Цукерка.
Малинка.
Сметанки ложки.
Чай та печиво.
Малинка.
Борщ (з’їли всього по 20 ложок).
Бутербродік.
Сир та чай.
Бананчик.
Сало та хліб.
Пиріжки з яблуком (з’їли по 2 шт.)
Чай.
Рис із молоком (по 10 ложок всього з’їли)
Взагалі НІЧОГО не їли.

А ще ми любимо сидіти всі разом за великим столом. (Ну так, це очевидно вже з розповіді – все про їжу?) Прям у дворі накриваємо стіл і так галасливо, людно і весело стає!
Взагалі жити у батьків «у відпустці» просто дуже відрізняється від нашого життя в Черкасах) Але це норм) Тут, саме тут, я стаю маленькою дівчинкою і можу трохи розслабитися)

А взагалі хочеться ще багато разів приїжджати в таку відпустку❤️ Нехай усі бабусі та дідусі будуть здорові та активні!

Міні-подорожі великої родини: розповідь про поїздку до Умані