Народження дитини змінює все. Мама починає відчувати цілковиту відповідальність за свого малюка, піклується про нього. Але тільки
Народження дитини змінює все. Мама починає відчувати цілковиту відповідальність за свого малюка, піклується про нього. Але тільки материнський інстинкт тут не допоможе. Діти ростуть, дорослішають і все частіше ми запитуємо себе: як бути хорошою мамою своїй дитині? Адже цього ніхто не вчить.
Facebook_marlen Пена Кабрера
Я ніколи не вірила в силу психологічної допомоги, думала, що це працює тільки закордоном. А у нас це робити не для кого, самі вирішимо свої проблеми. Як же не права я була! У 2014 році мені пощастило потрапити до рук чудового фахівця. А прийшла я до психолога із проблемою «я погана мама».
Синові було майже два роки і мені здавалося, що гіршої матері немає на світі! Як сильно я тоді себе за все докоряла! Якщо доводилося йти на роботу та залишати Анхеля під наглядом рідних, якщо купила щось собі, а не йому. Якщо подумала насамперед про свої потреби, а не про потреби своєї дитини — реакція була однаковою, подумки обзивала себе і ненавиділа.
Чомусь, тоді я не думала, що мені потрібно просто трішки змінити підхід, я думала, що це не зміниться і я так і залишусь зі своєю проблемою.
Ну ось як ти справлялася з нами трьома? – Задавала сто разів на день це питання своїй мамі. На що отримувала одну відповідь: ви були не такі, ви були спокійні й слухняні!
А я все дивувалася чому ж у мене дитина неслухняна? Плаче, вередує … -«А як ви проводите час разом?» – Запитала одного разу мене психолог. -«Ну, мультики дивлюся із сином». Але, мабуть, це була не дуже хороша відповідь. -«Мультики він і сам може подивитися, а ти з ним у щось граєш, розвиваєтесь?» Хотілося збрехати, але знала, що мене прочитають як книжку. Тому й довелося червоніти. Не займалася тоді дитиною.
Facebook_marlen Пена Кабрера
♣♣♣
Робота забирала багато сил, тільки почала напрацьовувати базу клієнтів. Собою почала займатися, підбадьорилася: книги з особистісного розвитку, цілі, спорт … загалом, займалася собою. А сина все відштовхувала. Потім зрозуміла, чому. Вважала, що він винен у тому, що мені тепер доведеться тягнути цей причіпник із собою все життя. Не було б його, я рвонула б кудись зализувати рани, часто думала я. І хоч тоді мені було соромно думати про таке, але ці думки вигризали мені мозок і не дозволяли відкритися своїй дитині і стати гарною матір’ю.
І ось, усвідомивши цю проблему, з мене впав величезний тягар. Нікому не говорила цього, а щойно відкрилася фахівцям, одразу полегшало. І я почала працювати над своїми стосунками із сином.
Я працювала з психологами і розуміла, що очі розплющувалися все ширше, я вже могла зрозуміти, звідки «ростуть ноги»! Я звинувачувала сина, але потім звинувачувала себе в тому, що звинувачувала його і так по колу. І якби в тому 2014 році мені не видався шанс знайти причину такої поведінки, я й уявити не можу, як би все зараз склалося!
Facebook_marlen Пена Кабрера
Яка я була рада тоді розуміти, що все в моїх руках! Я вдавалася до психолога з радісними новинами, що всі принципи працюють! Я все перевіряла на нас. Все, що читала і що дізнавалася від фахівця. І через якийсь час я не впізнала себе і не впізнавала свого сина! Яким спокійним хлопцем він став! Примхи пішли дуже швидко! Я бігала і хвалилася всім, як добре я розумію Анхеля тепер.
А коли я зрозуміла, що це все я робила сама, усвідомила, яка сила опинилася в моїх руках, тільки я можу будувати наші стосунки і робити їх такими, якими мені хотілося б!
♣♣♣
З того часу минуло 3 роки! Синулька у мене чудовий хлопчик. Слухняний, спокійний, дуже ввічливий і розуміючий! У нас із ним приголомшливі стосунки! Дуже теплі, дружні! Це одна з моїх найголовніших цілей, які стосуються нас із сином — побудувати чудовий фундамент, на якому базуватиметься наше спілкування.
Якщо здається, що самому не впорається просіть допомоги! Мені пощастило попрацювати зі спеціалістами, які направили мене на шлях істинний. Я дуже щаслива від того, що зараз почуваюся гарною мамою. Чудовою мамою для свого сина. І нехай так буде завжди!