Як гуляти одній з двома дітьми: поради та секрети мами двійнят

Яке щастя – ви мама двійнят. Радості в подвійні, емоцій подвійно і клопоту подвійно! Як гуляти з двома дітьми, щоб прогулянка приносила задоволення і мамі, і малюкам? Своїми порадами та секретами ділиться Олександра Квітка, автор блогу ВаряДаря. Сир та Зефір.

instagram@alexafil

Прогулянки з дітьми займають більшу частину життя мами. І спочатку начебто все просто: одяг, поклав у візок — і в парк на 3 години. Далі вже починаються складнощі: хтось їсть пісок або тягне до рота брудні камінці, а хтось біжить під машину. Хоча з цим усім можна дуже просто впоратися – достатньо не відходити від дитини на крок. Але що робити, якщо їх двоє? Брати помічницю? Гуляти лише увечері, коли з роботи приходить чоловік? Адже проблема прогулянок із двома маленькими дітьми стосується не лише мам двійнят, а й погодок чи дітей із невеликою різницею у віці.

Олександра Квітка

Мама двійні,  автор блогу ВаряДаря. Сир та Зефір.

# # #

Із самого початку я взагалі не ставила собі таке запитання: як я сама справлятимуся? Просто у мене на горизонті не маячила можлива бабуся чи няня, які допомагатимуть мені. Я одразу вирішила, що впораюся сама. Ця впевненість, мабуть, і дала мені сили та можливості.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Двійня на грудному вигодовуванні – це реально: 5 супер-порад від мами Варі та Дарі

Коли малеча ще перебуває у віці «лежу-сиджу», проблеми виникають рідко. Ну хіба що, якщо одразу обидва заплакали. У такій ситуації мами одну дитину частенько дістають дитину з коляски та хитають на руках. Я теж іноді так робила, коли плакав один. Але коли обливалися обидва, то мені допомагало:

1. «Шикати», трохи підкачуючи (без тряски), адже дітей шиплячі звуки заспокоюють краще за будь-яку пісеньку.
2. Досить різко рухати візок від себе і до себе (не трясти!).
3. У старшому віці починає працювати дуже награне і гучне «Ой, дивіться, яка пташка полетіла біла!», після чого діти зазвичай замовкають — і тут головне не прогаяти момент, почавши розповідати все, що завгодно, аби лише з цікавими інтонаціями. Пізніше я на вулиці взагалі не замовкла, а робила, як чукча — все, що бачу, співаю. І практично повністю позбулася вуличних
   капризів.
   

Сьогодні з #віталійкличком інспектували київські вулиці на «прохідність». Він – на великому, а я – з візком.
Жарт, звичайно, хоча чому б і ні?

Найбільше ж мами двох малюків побоюються періоду активного ходіння. І я їх чудово розумію. Адже всі довкола твердять, що діти обов’язково бігтимуть у різні боки, причому один неодмінно під машину, а інший — до бродячого собаки. У нас такого немає. Ну, може, й було кілька разів за все життя, але я, чесно кажучи, цього зовсім не пам’ятаю.

Ще коли Варя і Даря тільки стояли, починали робити кроки за руки або біля опори (у них це відбувалося, звичайно ж, у різний час), я постійно говорила, що треба триматися разом. Коли ми в колясці проїжджали дорогу, я щоразу твердила, що її треба перетинати лише по переходу і обов’язково взявши маму за руку. Ще пояснювала (щоразу!), що ходити можна тільки тротуаром, адже дорога — для машин, а не для людей. Не лякала в жодному разі! Просто пояснювала. Мабуть, я їх так дістала цими своїми поясненнями, що, коли вони пішли, то робили все саме так, як я говорила.

Вихідний із сім’єю?

Удома я з дітьми теж дуже часто була одна, тому привчала їх до черги. Ну, тобто я не могла одразу і малювати, та танцювати. І я пояснювала: «Дарій підійшов перший, і ми зараз трохи помалюємо, а потім я з тобою потанцюю. Але якщо хочеш, можеш поки що сама потанцювати». Я реально дуже-дуже-дуже багато говорила! Тепер на майданчику я теж не можу розірватися, тому вони або вдвох ідуть на гірку, або один чекає (або робить те, що хоче, але без моєї допомоги), поки звільнюся. Мало того, зараз навіть будь-яка з бабусь може піти гуляти з двома моїми дітьми, не побоюючись, що вони втечуть на дорогу або розірвуть її від гойдалки до гірки.

Ну і, звичайно, намагайтеся вибирати в усіх відношеннях безпечні майданчики. Краще під’їхати туди в колясці, ніж боятися, що екскаватор зачепить дитину ковшем. Я впевнена, що не варто соромляться ось цього: «Ой, які великі дітки, а все ще в візочку їздять». Мені завжди було байдуже!

# # #

Ще дуже важливий момент – магазини. Я взагалі без проблем із малюками в магазин ходжу: сама з двома та ще й через дорогу (вже без коляски). Просто до виходу потрібно домовитися, що ви купуватимете. Мої діти зазвичай просять сік чи Кіндер. І жодного разу не було такого, щоб вони щось взяли з полиці або жахливо кричали «КУПИ!!!» Може мені, звичайно, просто пощастило. Хоча чоловік мій каже: «У нашому житті немає щастя — лише планомірна та кропітка робота»))

А ось один з одним за руку їх ніхто не просив і не вчив ходити. Вони це почали робити влітку, що стало для мене зворушливим сюрпризом. А ще Дарюша допомагає Вареньці злізти і залізти на бордюр, пройти сходами, переступити калюжу… Вона все це може зробити і сама, але навіщо?.. Дівчата такі дівчатка)

Опа-опа, тихіше! Найменша фанатка гурту Агонь @yo_agon та @anton_savlepov ❤
Дивитись зі звуком обов’язково!

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Як відлучити від грудей двійню: історія однієї мами
Відверта розповідь мами двійні: завершуємо ГВ, що робити з грудьми та лактацією