-->
Елена Флюнт, остроумная пофигистка, мама четверых детей, перинатальный психолог.
Лена уже 7 лет в состоянии беременности и кормления, но ей удается оставаться собой и не теряться в пеленках и какашках. Жизнь беременной мамы с тремя детьми полна приключений и открытий. Читайте, перенимайте опыт! В ярком интересном блоге: как быть не просто мамой, а личностью, и как не сойти с ума от счастья материнства.
Де краще ростити дитину: у великому місті з усіма благами цивілізації, доступними дитині та мамі, або у провінції, ближче до природи та відсутністю більшості спокус? Як правило, особливо вибирати мамі не доводиться, але розуміти, як мешкають інші сім’ї, зовсім не завадить.
А може, ви захочете залишити екологічно неблагополучний мегаполіс і ростити дитину взагалі на селі? Олена Флюнт, мама двох діток в очікуванні третього, розмірковує про плюси та мінуси виховання дітей у мегаполісі та маленькому містечку.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Коли відправляти дитину до дитячого садка: особистий досвід мами-психолога
Педіатр показав, як заспокоїти малюка за 3 секунди: відео вражає
На вихідних ми зі старшою дитиною поїдемо до столиці, працюватимемо і гуляємомемо. Але справжня причина цієї поїздки – подивитися на жирафа!
Ми живемо, не в глухій, але все-таки провінції. З одного кінця містечка до іншого можна проїхати хвилин за двадцять. Всі блага цивілізації у вигляді безлічі кафешок та ресторацій, кінотеатру і навіть розважального центру з басейном нам доступні. Але ось сум — жирафів нема! І я задумалася, а чи взагалі є різниця, де проходить дитинство і рання молодість? І в чому різниця між дітьми з провінцій та великих міст?
Перший пункт – рівень стресу. Не в дітей віком, а в батьків. У великому місті треба бути постійно в русі, у загальному потоці, ми можемо дозволити собі повільно плисти. Більшість провінційних мам нічим, крім дітей та побуту, не займаються, гуляють не далі за свій район, і, як правило, всі один одного знають. На відміну від них, у моїх столичних знайомих день розписаний мало не по хвилинах, мільйон активностей та зустрічей, немовля не перешкода. А підросле немовля додає ще більше справ, адже тепер його можна водити на всілякі заняття, що розвивають, які часто знаходяться в різних частинах міста. Чи позначається це на якості материнства? Навряд, адже і мама, і дитина адаптуються до звичних для них умов життя, і просто не помічають таких нюансів. Про комфорт бути мамою і де умови краще для дітей можна навіть не говорити, відсутність рівних доріг, пандусів та справних ліфтів – яскрава риса всієї нашої країни. Що змушує дуже нервувати і згадувати усі нецензурні слова. Хоча поміняти підгузник чи погодувати у громадському місці вже ніде не є проблемою.
У великому місті більше кіндер френдлі місць та заходів для мам з дітьми, розважальних центрів та парків, якщо захотіти, то можна все життя перетворити на нескінченне свято! Провінціали позбавлені таких привілеїв, добре хоч дитячі майданчики є скрізь. Але де відзначити дитячий день народження або куди піти пообідати всією сім’єю на вихідних, щоб і дітей розважити — питання не з легких. Діти маленьких міст негаразд розпещені і пересичені яскравістю повсякденності, їх легко вразити просто величезним торговим центром. Зате діти міських джунглів можуть довго дивуватися з живої корови.
Дітям взагалі все одно, де рости, аби мама та тато були поруч і наповнювали їхнє життя турботою та любов’ю
Я не знаю, де краще і правильно жити, все залежить від переваг. Комусь і в лісі добре. Якийсь час я жила у великому місті і звикла засипати під рев машин на проспекті. Але рано чи пізно мені захотілося дітей і я почала мріяти про тиху провінцію, де немає інтенсивного руху, а тітонька в магазинчику біля будинку майже як друг. Де немає спокус та заклинаючих вивісок, де вибір обмежений і всі про всіх знають. Хотіла – отримала. Мої діти провінціали. Але цей факт не робить їх гіршим або кращим за столичні. Дітям взагалі все одно, де рости, аби мама та тато були поруч і наповнювали їхнє життя турботою та любов’ю. Адже навколишній світ формують батьки, вони створюють декорації та є провідниками у світ соціуму. Можна і в центрі мегаполісу вити у чотирьох стінах, а в селі жити насиченим та щасливим життям. Неважливо місце проживання, неважливо, чи є там жирафи, важливо, щоб дитина просто посміхалася.
Фото: instagram.com/lenaflyunt
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Як навчити дитину справлятися з труднощами: поради психолога
Батько може: роль батька на різних вікових етапах розвитку дитини