18.01.2018 |
5 хв. читанняНовий блог про сімейні подорожі до екзотичних країн: особистий досвід багатодітної мами
Сайт moirebenok.ua запускає новий блог, з нами ви зможете побувати у різних точках земної кулі! Затята мандрівниця, щаслива дружина, багатодітна мама, бізнес-леді та власниця агентства комунікацій ВАРТО, Наталя Холод, буде ділитися особистим досвідом та враженнями, розповість усе про активний відпочинок та сімейні подорожі. Буде дуже цікаво та пізнавально, обіцяємо!
Наталія Холод
Не знаю як вас, а мене дуже заряджає, коли мене та мою сім’ю вважають трошки не в собі.
І, мабуть, є через що.
Наталія Холод
По-перше, у понятті багатьох, ми багатодітні: у нас троє прекрасних доньок (6, 8 і 11 років), і тато, який не планує на цьому зупинятися. По-друге, трудоголік – мама, власниця власної компанії, яка, за багатьма канонами, мала б сидіти вдома, а натомість мій день побудований з нескінченної низки зустрічей, переговорів, проектів та управлінських рішень. І по-третєУ нашій сім’ї є спільна пристрасть – подорожі в далекі екзотичні країни.
За останні три зими ми вп’ятеро не раз побували «на іншому кінці землі»: у Мексиці, Таїланді, Камбоджі та Індії. І зараз знову на валізах, чекаючи нашої нової подорожі, цього разу до вулканів та безлічі островів — у дивовижну Індонезію.
Тип подорожей у нас активний, особливо в далеких східних країнах — переїжджаємо з міста в місто, наприклад, в Індії відвідали 5 штатів, у Тайланді та Камбоджі — перетинали країну мало не впоперек, у Мексиці брали машину напрокат і їздили самостійно за пам’ятками. З кожної подорожі привозимо від двох до трьох тисяч фотографій!
Індія
Як ви розумієте, питання від оточуючих «чи у своєму розумі?» у відповідь на наші плани ми чуємо досить часто. Хоча, чесно кажучи, з кожним роком дедалі більше він замінюється на Вау! Це мрія! Розкажіть, як ви все організовуєте і не боїтеся».
Мабуть, у нас є кілька установок, які допомагають нам.
ПЕРША Досягнення мрії – це завжди страшно, але саме це і робить її солодкою.
ДРУГА Діти — перешкоди настільки, наскільки ти сам себе обмежуєш. Бути чи не бути нянькою – твій вибір. Якоїсь миті, я чесно сказала дітям: подорож – це відпочинок для всіх і завдання кожного не напружувати іншого. По побуту, все, що можеш робити сам — робиш сам. Батьки також люди, які хочуть відпочити. І що цікаво, цю установку діти прийняли зарано. Так молодша була 3, коли ми прийняли рішення до довгого перельоту та дороги довгої о 23 годині та полетіли сім’єю до Мексики. І без перебільшення, діти були готові та пишалися бути самостійними.
Мексика
До речі, такий підхід дає дітям додаткові бонуси у вигляді безлічі подорожей — такі близькі для нас країни, як Єгипет і Туреччина я взагалі часто подорожую сама з дітьми, не відчуваючи при цьому жодних організаційних складнощів. Нам не треба чекати, коли скластися можливість до поїздки у всіх членів сім’ї, щоб було кому ознайомитися з дітьми. Ні, є момент — випала нагода — зібралися поїхали, тим складом, хто може.
ТРЕТЯ У нас із чоловіком, є свій принцип подорожей: розплануй все по максимуму, прорахуй всі моменти, які можеш прорахувати, організуй, все що можеш організувати, а далі покладись на волю випадку і насолоджуйся тим, що з тобою відбувається навіть, коли все йде не за планом. Смішно те, що мій чоловік любить планувати, я люблю спонтанність. Тому, щоб у подорожі не відбувалося, хтось із нас буде цьому радий і зарядить решту всіх позитивом.
Приїжджаючи в країну намагаємося максимально глибоко її пізнати, як гіди віддаємо перевагу місцевим представникам розмовляючих російською або англійською мовами, завжди просимо окрім загальноприйнятих туристичних місць показати нам місцеві заклади, місця, звички, багато розпитуємо і дізнаємося про побут, уклад, щоденні звички людей.
Грузія
ЧЕТВЕРТА Загальні емоції та враження поєднують сім’ю. Багато тепла ми отримуємо обговорюючи будинки моменти спільних подорожей. Є спільні жарти, історії, спогади. Ми з чоловіком добре пам’ятаємо, як раніше, відпочиваючи без дітей на Кубі, на Шрі-Ланці, ми часто один одному казали: «Дивись, дивись! А як рада була б Даша потрапивши в цей зоопарк!» Або: «А уявляєш, що сказала б Оля, почувши цю пісню? Ох, а як Варя танцювала б тут!
Остаточне рішення мандрувати всією сім’єю прийшло до нас на Шрі-Ланці. Узбережжя океану, десятий день нашого з чоловіком відпочинку та вигук чужих діток за спиною «мама, тато» до своїх батьків, змусив нас мимоволі повернутися спочатку до цих дітей потім один до одного. І майже одночасно сказати: «Я так більше не можу, хочу проживати все це разом з нашими дівчатками».
І ми ще жодного разу не пошкодували про своє рішення, світ величезний і різний, часто не можна переказати словами побачене, але, дивлячись на нього разом п’ятьма парами очей і в одному ритмі, його можна відчути і зберегти це загальне почуття на багато років.
Камбоджа, Єгипет, Таїланд
У нас є мета об’їздити всі країни світу, вдома висить скрейч-карта, на якій ми відзначаємо наші подорожі, і щоразу приїжджаючи з чергової країни розуміємо, що стільки незвичайного в ній відкрили, але ще так багато про неї не дізналися, тому дуже хочеться ще раз повернутися. У зв’язку з цим, для нас завжди актуальне питання — чи всі країни об’їжджатимуть і як встигнути відвідати місця, що полюбили, знову.
В середньому в далекі подорожі, а саме шлях від дверей до дверей, у нас займає від 15 до 24 годин. На цей раз летимо до Індонезії, дорога туди займе близько 30 годин.
Незабаром чекайте наш перший репортаж з цієї колоритної та дивовижної країни, до зустрічі!
