-->
Нещодавно у мене дуже сильно здійнявся настрій. І ось чому. Повість «Вафельне серце» однієї з моїх улюблених дитячих письменниць Марії Парр перевидали в пристойному вигляді, та ще й з продовженням. Так я вам розповім трохи про книги, що піднімають настрій, щоб і вам було добре.
Отже, норвезька письменниця Марія Парр. Написала лише три повісті, а відома на весь світ. Це рідкісний випадок. Як, власне, талант. Дві повісті «Вафельне серце» и «Тоня Гліммердал» були написані в нульових і відразу стали популярними.
Письменниця зібрала багатий урожай премій, її одразу назвали «новим Астрідом Ліндгреном». І є за що. З відмінним м’яким гумором у повістях розповідається про справжню дружбу, про кохання і смерть, про веселі прокази (у хорошому розумінні, не хвороби) та сумні розставання. Манера оповідання легка, як пір’їнка. Сум сумить радістю і навпаки, але після прочитання кожної з цих повістей залишається світле почуття, а на обличчі застигає посмішка.
Як не дивно, обидві повісті були перекладені українською досить давно і виходили у видавництві «Теза». Щоправда, на жовтому папері. Щоправда, навіть із помилкою в імені (у мене є екземпляр, на обкладинці якого ім’я Марії Парр написане як Марія Паар).
Але за справу взялося невелике, але горде видавництво «Читаріум», і вже ми маємо і «Вафельне серце» і – увага! – видане два роки тому в Норвегії продовження цієї чудової повісті – «Воротар і море». Я дуже чекав і перевидання та перекладу на українські продовження. І, чесно кажучи, щойно побачив, що книжки вийшли з друку, замовив їх одразу. Здається, я був першим замовником.
Не буду описувати вам зміст цих книг, та й який у цьому сенс, коли ви просто зобов’язані їх купити і читати та перечитувати з дітьми і без, і, повірте, дорослим буде так само цікаво та весело. Загалом, це ті книжки, про які зазвичай кажуть, що вони мають бути у кожній домашній бібліотеці.
Наступна книжка, що піднімає настрій, написана українською письменницею Ольгою Голубєвою і називається «Неймовірні пригоди Мандаріні Сергіївни». Мандариною Сергіївною звуть дуже сучасну та непосидючу бабусю. Давним-давно, здається, у 2014 році ця збірка веселих історій увійшла до шорт-листу премії «Нова дитяча книга», але так і залишилася не виданою. Але минулого року стараннями видавництва «Ранок» та команди популяризаторів читання та дитячої літератури Барабуки книжка побачила світ, на радість усім любителям посміятися. Неймовірна ця бабуся потрапляє з однієї пригоди до іншої – то її ковтає бегемот, то вона стає генералом, то їде в гості до англійської королеви. Читати про її пригоди суцільне задоволення.
Ну, і насамкінець ще одна книжка. Тепер від видавництва «АРТБУКС» та знаменитої на всю французьку письменницю та ілюстратора Франсуази Буше. Називається вона «Книга, яка нарешті пояснити тобі геть все про батьків». У легкій формі, з веселими простими картинками в книжці розповідають складні речі про те, звідки дитина береться, чому батьки змушують її їсти овочі і скільки разів на день повинні її цілувати. Рекомендується читати разом. Але особисто я не встиг. Моя Варвара вихопила книжку і прочитала її за день тричі поспіль. Правда, мені все одно довелося відповідати на запитання «що таке сперматозоїд» і «чому ви цілуєте мене менше ніж десять разів на день». Перший тираж українського перекладу розлетівся, як гарячі пиріжки. Наразі друкується другий тираж. Хто не встигне купити, сам винний. Я попередив.
Купити мої книжки можна ТУТ!