-->
З початком нового навчального року постало питання, з якою ж книжкою можна відпочити після уроків нещасному/щасливому школяру? Розповім про три.
Володимир Аренєв не тільки розрядився новою повістю «Сапієнсі»але написав її так, що просто ах. Спробую розшифрувати відлуння від цього мого раптового «аха». Отже, за жанром класична тверда наукова фантастика із космічними пригодами. Така, найкращими зразками якої ви зачитувалися у дитинстві, але із поправкою на сьогоднішній день.
До космосу тут вирушають не московські піонери, а українські хлопці з українського ж світлого майбутнього. Але спочатку Аренєв включає уважного читача у гру, і пустує він у ній на повну. В одного з головних героїв виявляється дві… мами. Але не поспішайте непритомніти і тягнутися за таблетками. Копія першої мами з’явилася внаслідок невдалого наукового експерименту. Так трапляється. В майбутньому. Нічого страшного.
Телевізор у майбутньому теж є, куди ж без нього. Тільки це не телевізор, а телепорт. Учні української школи не чужі пограти в заборонену гру, що віддалено нагадує квідич. Привіт, Джоан Роулінг. До речі, це не останнє привітання письменника письменнику.
Головним наставником цієї повісті є адмірал Сергій Оксеник. Йому ж, тобто справжньому письменнику Сергію Оксеніку (Сергію Семеновичу Іванюку) і присвячено повість. Директором нашої школи є Анатолій Георгійович… Костецький. Теж знайоме для українського читача ім’я. Ну а далі – більше. Однокласники головних героїв Неборака та Ненарока теж носять знайомі любителям фантастики і не лише імена – Еллісон, Россоховацький, Винничук тощо, самі себе перевірте.
Ну, і події в нашій країні не могли не відгукнутися у повісті. Не у Аренєва – точно.
«То ця одностайність братів за розумом, про яку нам говорили… підтримка, розуміння, обурення… Їх не було?!
— Чому ж? Були, Михайле. Просто не одразу. І не у всіх. Але коли ми самі спромоглися об’єднатися, коли довели, що гідні цієї підтримки та розуміння, особливо коли до наших рук потрапили перші кораблі з телепортаційними двигунами!..
Нічого не нагадує? Загалом, це чудова, сповнена запаморочливих, несподіваних ходів і пригод фантастична повість, напевно, сподобається і дітям, і батькам, які вирішили згадати дитинство. Книжка випущена видавництвом «Ранок» у колаборації з ЛАБарабуком.
Ще одну фантастичну книгу пропонує видавництво “Артбукс”. “Мій брат – супергерой” перша, перекладена українською мовою, книга письменника та сценариста Девіда Соломонса.
Відразу скажу, сподіваюся, переведуть і решту. Тому що, по-перше, це весело, по-друге, захоплююче (читається легко, а відірватися від читання – складно), по-третє, актуально – ну, хто з ваших дітей не любить кіно, мульти, комікси про супергероїв? А тут історія хлопця, який сам міг стати супергероєм, якби не відійшов… пописати. Ну в житті все так і буває! Варто тобі на хвилинку відійти в туалет, як обов’язково станеться щось важливе!
У повісті, ну як у повісті, насправді в романі, фантастичні якості супергероя отримує старший брат Люка Паркера. І це дуже сумно… для Люка, але весело читачеві. Далі все життя братів піде за абсолютно непередбачуваним сценарієм, про що, можливо, буде знято фільм, а поки що написано чудову книжку. “Мій брат – супергерой”, до речі, став переможцем у номінації “Дитяча література” за версією мережі Waterstones.
І ще одна річ знову від видавництва «Ранок», але тепер уже без Барабуки. “Чудовий світ Тома Гейтса” Ліз Пічон. Це такий собі щоденник шкільного та позашкільного життя звичайного англійського хлопчика Тома, який мріє стати рок-зіркою, що іронічно дивиться на світ – весь текст книжки напханий забавними замальовками, як це буває у справжніх щоденниках. Що й додає обсягу книзі, а насправді тексту не так багато, будь-який школяр подужає його за кілька днів.
Книга настільки популярна, що має продовження, які теж видані «Ранком». А перша повість, про яку зараз і йдеться, є лауреатом премії Роальда Даля 2011 року за найкращу гумористичну книгу.
Так що з жодної з цих книг вашому школяру нудно не буде. Гарантую.
Купити мої книжки можна ТУТ!