Дисграфія: чому дитина пише з помилками?

Що таке дисграфія?

Дисграфія – це складнощі в оволодінні листом, коли допускається велика кількість специфічних граматичних помилок, страждає каліграфія. Причому помилки при дисграфії бувають найнеймовірніші: і пропуски складів, і заміна букв (наприклад. “у” на “і”, “р” на “ь”). А скільки буває недописаних слів, що злилися докупи іменників і прийменників, не кажучи вже про відсутність розділових знаків і великих букв. Іноді навіть сама дитина не може зрозуміти, що ж вона таке написала: «Верба свиснула нд ватою»…

Порушення листа – проблема серйозна, але вирішувана. Досвідчений логопед впорається з нею за рік-два систематичної роботи. Але насамперед треба зрозуміти причини, що призвели до дисграфії.

Медичні причини

Якщо так сталося, що вагітність чи пологи протікали не ідеально, малюк постраждав, то ризик виникнення проблем із розвитком зростає. Через війну гіпоксії (нестачі кисню під час пологів) страждають відділи мозку, яких залежить, як формуватимуться психологічні функції, що у процесі листи. Якщо в дошкільному віці через це виникли порушення мовлення, то вони цілком можуть позначитися і на її письмовому відтворенні.

Соціально-психологічні причини

Психологи вважають, що недолік у спілкуванні, зайве сюсюкання з дитиною, а також завищений, не за віком малюка, рівень вимог щодо грамотності згубно позначаються на розвитку та навчанні малюка. На жаль, дисграфія в цьому випадку — лише одна з багатьох наслідків неправильного ставлення до дитини.

Так, постійна навчальна муштра та нескінченна критика недоліків і вчинків породжують у дошкільнят почуття тривожності. Прагнучи виправдати очікування батьків, він дуже нервує у будь-якій ситуації, що може призводити до різних проблем розвитку, у тому числі і при виконанні домашніх завдань.

Важливо не забувати, що будь-який „перекіс” у дитячо-батьківських відносинах, часті сімейні конфлікти між дорослими, на жаль, можуть відбиватися на поглядах та вчинках дитини в майбутньому, а вже на успішності у школі — насамперед. Багато психологів вважають, що дуже важливий вік, коли з дитиною починають займатися читанням та письмом. А також методи та темпи навчання, які в ідеалі мають бути індивідуальними дня кожної дитини, з урахуванням особливостей її характеру та темпераменту. Більшість фахівців сходяться на тому, що знайомити малюка з «Абеткою» раніше 3,5-4 років не варто. Вчитися писати літери теж поки що не обов’язково. Рука малюка, як і вся його нервова система, повинна бути готова до цього процесу.

А у твоєї дитини були проблеми з листом? Розкажи у коментарях!