Перевірте очі: коли дитині треба до офтальмолога 

Зазвичай батьки ведуть своє чадо до окуліста у двох випадках – щось трапилося з очима через травму чи інфекцію або перед самою школою для довідки. Але чи правильно це? Навіщо зайвий раз ходити до лікаря, коли нічого не турбує? На перший погляд, логічно, проте в дітей є одна особливість – вони не кажуть, бо просто не знають, що з їхнім зором чи очима щось не так.

Джерело: Freepik

Отже, торкнемося теми необхідності профоглядів і випадків, коли дитину слід неодмінно показати офтальмологу. 

Обов’язкові огляди: в якому віці

Вперше дитину оглядають протягом 72 годин після народження або до 6–8-го тижня. Роблять це в пологовому будинку чи при першому патронажі в педіатра. Лікар оцінює вигляд очей, червоні рефлекси (відбиття світла від сітківки), як немовля рухає очними яблуками. Щось більше дослідити поки неможливо.

Наступний плановий візит до офтальмолога зазвичай має відбуватися у півтора-два роки. На прийомі окуліст перевіряє те саме плюс запитує в батьків, чи не помічають вони чогось дивного за малям. 

А вже перший повноцінний огляд проводиться у 4–6 років. Звісно, тут все залежить від контактності дитини. Офтальмолог дивиться очне дно, вимірює довжину ока, перевіряє гостроту зору, робить авторефрактометрію (дослідження апаратом заломлювальної здатності ока), скіаскопію (визначення коротко-, далекозорості, астигматизму), біомікроскопію (вивчення структур ока за допомогою щілинної лампи).

Читайте також

Окуляри для дитини: як вибрати й переконати носити

Читати статтю

Червоний рефлекс

Найпростіший тест, який можуть зробити навіть батьки, – відбиття світла від сітківки ока (наочний приклад: червоні кола в очах на фотографіях). Рефлекси зіниць мають бути симетричними й однакового червоного кольору, що свідчить про нормальний розвиток очних яблук і сітківки. Якщо в одному очі він блідий, імовірно є проблеми із сітківкою, тож дитину слід обов’язково показати офтальмологу. Білий рефлекс може бути в разі катаракти, відшарування сітківки, внутрішньоочних інфекціях, ретинобластомі (у 95 % випадків). Жовтий – при хворобі Коатса (патологія кровоносних судин, зазвичай притаманна хлопчикам до 10 років). Асиметрія сигналізує про косоокість. 

Джерело: Freepik

Ознаки погіршення зору

Батькам складно помітити, що дитина почала гірше бачити, адже вона не скаржиться на це. А все тому, що в її мозку просто немає з чим порівнювати, тому малюкові здається, що в нього нормальний зір. 

Так на що ж звертати увагу батькам? 

Відстань:

• для дошкільняти – на якій вона читає, малює. Якщо книга чи розмальовка дуже близько до обличчя – з очима щось не так; 
• для учня – у школі сильно мружиться, коли дивиться на дошку, або скаржиться, що з 3–4-ї парти вже не бачить написаного.

Положення очей. Коли очі нерівно дивляться, є підозра на косину. 

Швидку втомлюваність під час читання.

Тертя, почервоніння очей при зоровому навантаженні, що може сигналізувати як про рефракційні проблеми, так і про запальні захворювання (кон’юнктивіти).

У сімейному анамнезі, тобто у батьків, бабусь-дідусів, є міопія (короткозорість) або гіперметропія (далекозорість), тоді дитину обов’язково планово обстежують, бо це передається генетично. 

Хвороби, за яких потрібно регулярно відвідувати офтальмолога

Обов’язкові візити до лікаря, якщо в дитини:

• проблеми зі структурною будовою ока. До них належить всі вроджені патології; 
• будь-які рефракційні проблеми (міопія, далекозорість, астигматизм) вимагають перевірки хоча б раз на пів року; 
• косоокість – двічі на рік для призначення тактики лікування і в разі потреби ухвалення рішення щодо оперативного втручання. 

Джерело: Freepik

Найбільший стереотип щодо лікування міопії 

Батьки вважають, що поганий зір коригується лише окулярами. Зазвичай це найлегший і найдоступніший спосіб, тому з нього й люблять починати лікування. Проте є інші, альтернативні методи. Наприклад, лінзи – м’які контактні чи нічні жорсткі (ортокератологічні). Останні не тільки дають змогу добре бачити, а й стримують розвиток короткозорості.

Травми очей: чи потрібно відразу до лікаря?

Все залежить від свідомості батьків та виду травми. Якщо малеча гралася на пляжі, кидалася піском і він потрапив в очі, то достатньо промити їх водою з пляшки. Тут великої біди не буде, бо епітелій регенерується самостійно. 

Проте є випадки, коли дитину все ж треба показати офтальмологу:

• вдарили в око, воно почервоніло, болить, його важко розплющити – бажано подивитися, чи немає структурних порушень; 
• штурхнули в око гострим предметом, навіть якщо відкритої рани не видно – інколи слід призначити профілактичні, наприклад, бактерицидні краплі чи антибіотики. 

Небезпечні сльози

Якщо в дитини виділяються сльози жовтуватого кольору, є постійні гулеподібні набряки біля носика, обов’язково зверніться до окуліста. Такі симптоми характерні для дакріоциститу – інфекції носослізного мішка через закупорення носослізної протоки. Крім сльозотечі, характерні почервоніння, біль, припухлість. Зазвичай необхідне хірургічне лікування.

Джерело: Freepik

Трохи про кон’юнктивіти 

Дітки часто лізуть в очі брудними руками, тому в них може виникати запалення слизової. Хоча кон’юнктивіти бувають різного походження – алергічного, вірусного, бактеріального. Який саме, визначить лише офтальмолог чи педіатр, і він же призначить відповідне лікування.

Алергічний кон’юнктивіт зазвичай виявляється свербінням, почервонінням, набряком, для нього характерна сезонність. Важлива умова: маля у цей час не хворіє на ГРВІ. В основному уражаються обидва ока, бо це відповідь імунної системи на певні чинники – м’які контактні лінзи, розчини, цвітіння, тварин, комах тощо.

Вірусний кон’юнктивіт, хоч і має ті самі симптоми, проте переважно односторонній і пов’язаний саме з простудними захворюваннями, коли є нежить, температура тощо. 

Бактеріальний характеризується гнійними виділеннями жовтого або зеленого кольору, через які злипаються очі. Спостерігається почервоніння й сильна сухість очей (на противагу від вірусного, за якого, навпаки, сильна сльозотеча).

3 поради, як зберегти здоров’я очей:

1. У 4–6 років хоча б раз привести дитину на нормальний огляд до офтальмолога, який зможе зробити всі дослідження. Ми ж пам’ятаємо, що маленькі пацієнти ні на що не скаржаться, проте є проблеми, які в старшому віці вже складно виправити. 
2. Не ігноруйте призначення лікаря: окуляри – це не вирок. Адже коли дитина їх вдягає і каже, що без них гірше бачить, це означає, що вона нарешті знає, як можна насправді бачити, і розуміє, що раніше в неї був дійсно поганий зір. 
3. Прислухайтеся до дітей, дивиться за ними, спостерігайте й обмежуйте їх взаємодію з гаджетами. Пам’ятайте, що до 6 років малечі взагалі не можна давати смартфони та планшети.

Читайте також

Чому погіршується зір у школярів?

Читати статтю