Як зменшити її без ліків.
Гіперактивна дитина в ранньому дитинстві приносить батькам масу турбот: не сидить малюк на місці ні хвилинки. Все довкола нього летить, ламається. Ні казку такому живцю прочитати від початку до кінця, ні в настільну гру пограти. Зате схуднути з таким сином, а заразом і отримати легкий рівень неврозу – легко!
Гіперактивність дитини для тих, хто не стикався з цією проблемою, може здатися якщо проблемою, то кумедною: носиться малюк по світу, ну і добре! Ну, летить усе довкола, руйнується. Ну, не одягти його, ані нагодувати. Ну і що? Зате живий! Але деякі батьки, які знають, що «гіперактивність дитини» — це не мила особливість, а справжнісінький діагноз з усіма звідси.
Перші серйозні проблеми гіперактивність дитини починає приносити у першому класі. Гіперактивна дитина не може сконцентрувати увагу, страждає від нездатності висидіти урок на одному місці. Крім того, у малюка з синдромом гіперактивності можуть бути проблеми у взаєминах з однокласниками: вибуховий, імпульсивний характер ускладнюють спілкування з однолітками. Тому ставлення до вердикту лікарів про гіперактивність дитини потрібно поставитися з усією увагою.
Що робити, якщо у дитини гіперактивність?
На жаль, єдиного підходу до принципів лікування СДВГ немає у всьому світі. Є поодинокі препарати, які можуть бути ефективними, але на деяких дітей вони можуть не діяти. А призначення заспокійливих засобів на основі трав чи гомеопатичні препарати, як правило, не мають належного впливу, а в деяких випадках можуть дати зворотний ефект – збудження дитини. Тому найважливішим у корекції гіперактивності дитини є дотримання режиму, виховні заходи, психолого-педагогічна корекція. Ось про останній метод – психолого-педагогічної корекції давайте і поговоримо.
Як «гальмувати» дитину з гіперактивністю
При цьому підході до виховання дітей з гіперактивністю батькам важливо не допускати ні жорстокості, ні вседозволеності.
Задіяти візуальне сприйняття. Щоб допомогти дитині сформувати у себе навички уважності та організованості, «гальмуйте» її за допомогою візуальних нагадувань про обов’язки. На стінах, дверях, на холодильнику розважте нагадування «Збери іграшки», «Почисти зуби», «Полі квіти». Це можуть бути текстові послання для тих, хто вже вміє читати. Або малюнки — для дітей молодших. Ці листочки потрібно періодично міняти – одні й ті ж нагадування зрештою перестає бачити навіть доросла людина, що вже тут говорити про дитину з гіперактивністю.
Дотримуйтесь режиму дня. Ритмічність дня – дуже важлива умова нормального розвитку для гіперактивної дитини. Малюк із синдромом гіперактивності повинен прокидатися в один і той же час і виконувати з ранку ті самі справи. Причому час на їхнє виконання має бути обмеженим. Не дозволяйте дитині чистити зуби і, наприклад, одночасно організовувати у раковині маленький басейн для іграшок. Дуже важливо, щоб малюк займався лише однією справою. Фіксуйте його увагу однією справі.
Час сніданку, прогулянки, сну – все має бути чітко зафіксовано. Спонтанність – поганий вихователь для гіперактивної дитини. Деякі фахівці для старших дітей навіть радять вивішувати розклад на майбутній день, в якому повинні бути відзначені всі незвичайні заняття: похід у кіно, цирк і т.п. Читаючи про це, малюк «прив’язуватиме» свої внутрішні плани до навколишньої дійсності. І це добре.
Не дозволяйте дитині втрачати речі. Постійні пошуки потрібних речей та постійна втрата їх — одна з головних бід гіперактивної дитини. Щоб зменшити ймовірність цього, введіть суворе правило – кожна річ має лежати на своєму місці. Дотримання цього правила потребує певних зусиль не лише від дитини, а й від батьків. Недбало кинутий татом светр, забута на кухні сумочка мами — у сім’ї, де підростає гіперактивна дитина, таким «провинам» не повинно бути місця.
Зменшуйте різноманітність, зведіть до мінімуму варіанти вибору. Коли йдеться про те, який одяг вибрати, що поїсти, яке кіно подивитися, яку книгу почитати, яку гру пограти, надавайте малюкові тільки два варіанти на вибір. І скоротите кількість партнерів з ігор до одного або двох дітей за один раз. Під час гри з великою групою ровесників дитина з СДВГ може сильно перебудитись.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Доктор Комаровський: 10 правил поведінки з гіперактивною дитиною, які стануть у нагоді всім батькам
Вчені назвали головні причини гіперактивності у дитини
Думка редакції може не збігатися з думкою автора статті.
Використання фото: П.4 ст.21 ЗУ «Про авторське право і суміжні права» - «Відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне повідомлення або повідомлення творів, побачених чи почутих під час таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою.»
Будьте першим, хто залишить відгук