Апаратні методики лікування зору в дітей: розмова з експертом

Гадаєте, що проблеми із зором розв’язуються тільки окулярами? Існує чимало процедур і комп’ютерних програм, які успішно застосовуються в сучасній офтальмології. Провідна фахівчиня дитячого відділення клініки “Ексімер”, лікарка – офтальмолог вищої категорії Олена Варга розповість все про апаратне лікування.

Олена Варга

Провідний спеціаліст дитячого відділення центру “Ексімер”, лікар вищої категорії, член Асоціації дитячих офтальмологів України, фахівець з ортокератологічного лікування.

Які хвороби лікуються приладами?

Апаратне лікування є комплексом заходів, які вживають в разі проблем із зором. З огляду на ситуацію його застосовують за таких патологій:

• короткозорості;
• амбліопії;
• астенопічних явищах (стомлюваність очей);
• дистрофічних змінах сітківки або зорового нерва;
• запальних захворюваннях, які можуть супроводжувати післяопераційні ситуації або увеїти;
• вроджених патологіях зорового аналізатора;
• косоокості;
• спазмі акомодації;
• атрофії або часткової атрофії зорових нервів.

Процедури мають різноманітні лікувальні властивості – запобігають розвитку хвороби, коригують проблему або зменшують її вплив чи наслідки на зоровий аналізатор дитини.

Вони можуть бути окремою частиною лікування, спрямованою на певний вид захворювання, або частиною загальної терапії на додаток до внутрішньовенних ін’єкцій чи приймання таблеток. Крім того, апаратні методи лікування призначають після хірургічних втручань.

Читайте також

Літні небезпеки для дитячих очей

Читати статтю

Наскільки апаратне лікування ефективне?

Такі методики досить розповсюджені, мають перевірену дію і дають гарні результати, адже застосовуються вже давно, деякі десятиліттями. 

З роками апаратура вдосконалюється й справляє ще кращий ефект, особливо за сучасних реалій, коли діти забагато сидять у гаджетах, що виснажує їх зорову й нервову систему. Тож апаратне лікування допомагає подолати цей занадто інтенсивний вплив, знизити його й не втратити зір на ранніх етапах розвитку патології. Зокрема, таке лікування ефективне при початкових порушеннях акомодації, наприклад спазмах, астенопії, коли виникає відчуття дискомфорту, зоровій втомі, синдромі сухого ока, амбліопії (відсутність гостроти зору навіть з корекцією).

В разі косоокості дитини апаратні методики є одним з обов’язкових та найважливіших етапів лікування захворювання. Як і при вроджених патологіях зорового аналізатора, наприклад недостатності макулярної зони, або часткової атрофії зорових нервів.

Джерело: Freepik

Дія: від м’язів до мозку!

Кожен апарат чинить свій вплив на зорову систему, зокрема:

• на внутрішньоочні м’язи (циліарні) – відновлює їхню роботу, позбавляє спазмів, швидкої зорової втоми, важкості в очах, навіть головного болю; 
• відновлює мікроциркуляцію на очному дні;
• впливає на диски зорових нервів – пробуджує сплячі клітини в зорових нервах при їх частковій  атрофії;
• бореться з амбліопією – діє на зорові центри в корі головного мозку.

Види апаратного лікування

Умовно ці методики можна поділити на комп’ютерні програми й фізіотерапевтичні процедури.

Якщо брати фізіотерапевтичні процедури, то це різноманітні фоно-, електро- й магнітофорези, лазерні стимуляції. Такі апарати, як “Струмочок”, “Візотронік”, “Аккомодотренер” діють на м’язову систему. Той самий “Форбіс”, “Синоптофор” та “Амбліокор” – на зоровий аналізатор, формуючи кращі зорові функції, бінокулярність, стереоскопічність. Отже, апаратне лікування можна ще класифікувати за ознакою впливу на зорову систему:

• на внутрішньоочні м’язи;
• на зовнішні м’язи очного яблука: інфрачервоний лазер, лазерна стимуляція, магнітотерапія, механічний вплив (“Струмочок”, “Візотронік”);
• для тренування акомодації, формування фузійних резервів при косоокості (“Синоптофор”, “Форбіс”, “Аккомодотренер”);
• на центральну нервову систему при амбліопії, косоокості, різних видах дистрофічних змін зорових нервів (від комп’ютерних програм, які формують правильний бінокулярний і стереоскопічний зір, до апаратів, які впливають на зорові центри в корі головного мозку: “Амбліокор”, “Синоптофор”, “Форбіс”, лазеростимуляція тощо).

Для ефективної відповіді на лікування курс передбачає дію не одного апарату, а кількох. Наприклад, при порушеннях акомодації призначають як фізіотерапевтичні процедури (магнітофорез, магнітотерапія, фонофорез, інфрачервоний лазер, що покращує кровопостачання циліарних м’язів, гелієво-неоновий лазер – кровопостачання сітківки), так і апарати, що чинять механічний вплив завдяки різним лінзам чи світловим імпульсам (“Візотронік”, “Струмочок”, “Веселка”).

Джерело: Freepik

Чому так важлива діагностична й потужна лікувальна база? 

Залежно від фізіології (порушень циліарних м’язів, зорового нерва, бінокулярності, дистрофічних змін в оці) офтальмолог призначає ті чи інші апаратні методики. 

Тож для розроблення ефективного курсу фахівець повинен мати всі дані зорової системи маленького пацієнта, як-от: 

• гострота зору; 
• резерви акомодації; 
• фузійні резерви (як зображення з двох очей зливаються в одне у корі головного мозку); 
• стан сітківки та зорових нервів; 
• як дитина реагує на зорові навантаження.

Крім того, велику роль відіграє склад апаратного лікування, адже кожний пристрій справляє на організм (і не лише дитячий, бо й для дорослих активно застосовуються такі методики) свій вплив. Тут головне – індивідуальний підхід до пацієнта залежно від віку та проблеми. Усім заспіль не призначають одне й те саме – офтальмолог повинен розуміти причини виникнення патології, мету лікування й вплив кожної процедури на очі. 

Проте не слід очікувати від апаратних методик дива, адже чимало батьків чекають на якісь надзвичайні результати. Якщо є короткозорість, то дитина не позбавиться окулярів і не бачитиме все ідеально. Коли відбулася органічна зміна очного яблука: з менших розмірів воно стало набагато більшим, то назад, у свої межі око вже не повернеться. Отже, лікувальні процедури спрямовуватимуться на припинення прогресування міопії, відновлення нормальної роботи циліарних м’язів, покращення кровообігу, кровопостачання заднього полюса ока. Це буде як тренажерний зал для очей. 

Успіх залежить від регулярності 

Щоб зберегти ефективність лікувального комплексу, фізіотерапевтичні процедури потрібно робити хоча б раз на 4 місяці чи пів року. Особливо в період, коли захворювання, наприклад короткозорість, прогресує. 

Так само з косоокістю. Часто після операції батьки вважають, що позбавилися проблеми. Проте це велика помилка, бо постановка очей рівно не означає, що дитина одужала. Саме тоді відбуваються важливі й важкі етапи формування бінокулярності зору. Як навчити мозок дитини бачити правильно? За допомогою комп’ютерних програм бінокулярності. І батькам слід бути готовими до того, що лікування це тривале, адже наш мозок лінивий, він не хоче запам’ятовувати й дуже швидко забуває те, що йому дають. Ось чому терапевтичні процедури мають повторюватись раз на 3-4 місяці, а не робитися тільки раз після операції.

Джерело: Freepik

Лише 1 декада на кілька місяців і до години на день

Раніше робили 15-денний курс процедур. Проте сучасна практика свідчить, що 10 днів достатньо для отримання стійкого ефекту і це є найкомфортніше для сприйняття лікування.

Тривалість комплексу процедур залежить від методології. Вона може бути від 30 хвилин, і навіть 20 – для пацієнтів у дуже маленькому віці, до години з огляду на ускладнення, важкість хвороби, стан зорової та нервової системи.

З якого віку й коли показана апаратна терапія?

Експертка зазначає, що в “Ексімері” на апаратне лікування беруть з 3, а, буває, і з 2,5 року. Треба дивитися, як малюк взаємодіє з апаратами, бо в малому віці діти зазвичай концентрують увагу не більше ніж на 1-2 хвилинки, але й цього часто достатньо для досягнення ефекту. 

Якщо ж у немовля вроджена гіпоплазія зорового нерва, то електростимуляцію роблять з народження – чим раніше почати впливати на зорові нерви, тим більша ймовірність відновлення роботи хоча б частини зорових волокон. Лікарка ділиться, що в її практиці були приклади, коли дитині ставили вроджену сліпоту й завдяки електростимуляції вона стала бачити на одне око.

Тож коли відбувається зниження зорових функцій, наприклад, ще немає короткозорості, але є порушення роботи зорового аналізатора (недостатність резервів або спазм акомодації, слабкість внутрішньоочних м’язів), треба робити профілактику. І методики апаратного лікування дають змогу вберегти, затримати чи відтермінувати формування захворювання.

Є чимало прикладів, коли в сім’ї зростають двоє дітей, у старшої розвиток короткозорості проґавили, а з молодшою діяли на упередження – лікували до того, як сформувалася хвороба, і зрештою менша дитина не мала цієї проблеми.

Отже, якщо лікар виявив зміни в роботі зорового аналізатора, бажано якнайшвидше розпочати фізіотерапевтичні лікувальні процедури.

Читайте також

Перевірте очі: коли дитині треба до офтальмолога 

Читати статтю