Тест: Як ви виховуєте свого малюка?

Інструкція: прочитайте кожне запитання та поставте галочку в одного або двох варіантів відповіді.

1. Ваші діти сварилися через іграшки і біжать до вас «за правдою». Ви…

А – вникнете в проблему і винесете найбільш справедливе, на вашу думку, рішення;
П – скажете: “Розбирайтеся самі!” – І виставте всіх за двері;
Д — заберете в них іграшку доти, доки вони не домовляться між собою, як гратимуть у неї (разом, по черзі чи якось ще).

2. Ви застукали сусіда-підлітка за курінням. Ваші події?

П – вдасте, що нічого не помітили;
А – пригрозите все розповісти його батькам;
Д — висунете якийсь несподіваний аргумент про шкоду раннього куріння — наприклад, що призводить до імпотенції.

3. Дворічний малюк упирається і вередує. Як із цим боротися?

А — ставити йому менше запитань (наприклад, «Ходімо гуляти?»), щоб не почути чергове «ні». Робити все бадьоро, позитивно, незважаючи на його примхи – так вони швидше пройдуть;
Д — переконувати, умовляти, пропонувати вибір, хоча б незначний («Надягнеш ту кофтинку чи цю?») — так буде знижено напруження емоцій.
П — дати йому спокій. Не хоче гуляти (є, спати…) – і не треба.

4. Ваша дитина два роки ходила на заняття додаткової освіти (спорт, музика, ІЗО тощо), робила успіхи, а тепер каже, що їй набридло займатися. Як ви зробите?

А такі періоди бувають, коли займаєшся чимось серйозним, але кидати розпочате завжди прикро. Йому і самому потім буде прикро, тому краще виявити твердість і не допустити такого кроку;
Д — треба з’ясувати, наскільки серйозним є його намір, чим воно викликане і, виходячи з цього, прийняти рішення;
П — думаю, немає сенсу змушувати чи вмовляти дитину. Хоче кинути – нехай кидає. Спробував, і гаразд.

5. Подруга скаржиться вам на свою доньку дитсадкового віку, яка все робить дуже повільно, довго копається, не може обійтися без понукань. Що ви порадите?

Д – закладати більше часу на різні відносини з урахуванням характеру дочки;
А — розробити систему нагадувань про те, що треба поспішати, — ставити перед донькою пісочний годинник, рахувати до десяти тощо;
П – не надавати цьому особливого значення, рано чи пізно проблема відпаде сама собою.

6. Наскільки, на вашу думку, для дитини важливо дотримуватися режиму дня?

А — важливо, хоч і немає правил без винятку (наприклад, Новий рік). Режим та дитині корисний, і батькам полегшує життя;
П – зовсім не важливо! Укладаючи дитину спати і саджаючи за стіл щогодини, батьки тільки псують нерви і собі, і йому;
Д – деякий, хоча і не дуже жорсткий розпорядок повинен скластися сам собою, виходячи з індивідуальних особливостей дитини (хто він – “сова” або “жайворонок”), а також з урахуванням заходів, з яких складається його життя.

7. Коли, на вашу думку, потрібно привчати малюка до горщика?

Д – коли підгузник малюка довгий час залишатиметься сухим, а йому самому на словах (і на прикладах) можна буде пояснити, чого від нього хочуть, тобто не раніше 1,5-2 років;
А як тільки дитина навчиться сидіти, його треба починати висаджувати на горщик;
П — якщо немає необхідності заощаджувати на одноразових підгузниках, то можна взагалі не турбуватися з цього приводу. Немає людини, яка б так і не навчилася ходити в туалет.

8. Який вислів вам більше подобається?

П — «До весілля у мене було шість теорій щодо виховання дітей, тепер у мене шестеро дітей та жодної теорії». (Джон Вілмот)
Д – «Мета виховання – навчити наших дітей обходитися без нас». (Ернст Легуве)
А — «Не робіть із дитини кумира: коли вона виросте, то вимагатиме жертв». (П’єр Буаст)

8. Прийшовши із занять із підготовки до школи, син чи донька стверджують, що їм нічого не задали (хоча раніше такого не бувало). Ви…

А — постараєтеся перевірити ще раз цю інформацію в інших батьків і вчителі;
Д — запитайте у дитини, чи впевнена вона в цьому, щоб потім не було неприємностей;
П – повірите відразу: не задали – так не задали.

10. Вам не подобається один з дитсадкових або дворових друзів вашої дитини. Ви…

А – забороніть синові або доньці спілкуватися з ним (або з нею) у категоричній формі;
Д – запитайте у своєї дитини, чим їй подобається цей друг, висловите свою думку, спробуєте розширити коло спілкування сина чи доньки, щоб у них з’явилися нові друзі;
П – не будете втручатися – зрештою, все ще багато разів зміниться, і дитина сама визначиться, з ким дружити.

Три літери – три відповіді!

А тепер подивіться, яких відповідей у ​​вас більше – «А», «Д» чи «П».

Переважання відповідей «А»

Авторитарний стиль – ваш стиль. Звучить суворо і навіть обвинувально, але насправді все не таке жахливо. Це не обов’язково надлишок покарань та придушення будь-якої ініціативи, а скоріше детальна опіка, прагнення до всебічного контролю за дитиною. Це бажання батьків бути в курсі абсолютно всього, що відбувається в житті і в душі їхнього чада, вчасно дати потрібні настанови, уберегти від помилки. Чим менше ваше маля, тим більша частка авторитарності допустима у відносинах з ним. Однак у міру його дорослішання важливо потихеньку «відпускати поводи» та надавати дитині право приймати власні рішення: спочатку у дрібницях, а потім і у серйозних питаннях. Батькам, що люблять, важливо вчасно помічати, що дитина переросла ваше ставлення до неї, і змінювати свою тактику. Інакше ви ризикуєте отримати «на виході» або бунтаря і сперечальника, або, навпаки, занадто боязку, безініціативну людину, яка у всьому оглядається на маму з татом.

Переважання відповідей «Д»

Демократичний стиль – це те, чого ви свідомо чи ні дотримуєтеся у вихованні своїх дітей. Ви впевнені, що найкраще рішення – те, яке людина (нехай і маленька) приймає сама; що свободу дитини не можна придушувати без потреби; що у питаннях виховання треба виходити з потреб та можливостей малюка, а не власної зручності. Однак не забувайте про те, що батьки мають право і навіть зобов’язані надходити на свій розсуд щодо дитини. Ви багато в чому полегшите життя собі і йому, якщо не розводитимете дискусій на порожньому місці, а просто оголосіть своє рішення. Крім того, синові або доньці може виявитися не по плечу занадто великий тягар відповідальності, який ви на них покладаєте. Не бійтеся проявити строгість, і якщо дитина того заслуговує, покарати її. На думку психологів, своєчасне покарання знімає з дітей почуття провини за провину, дозволяє закрити ситуацію та спокійно жити далі.

Переважання відповідей «П»

Ви дотримуєтеся девізу «нехай все йде саме собою» і схильні пускати ситуацію на самоплив, не приділяючи процесу виховання належної уваги. Пам’ятайте, що дитина, в першу чергу, потребує батьківської ласки, любові та уваги. І якщо ви зараз не намагаєтеся заповнити цю важливу прогалину у відносинах з малюком, то в майбутньому у вас можуть виникнути серйозніші проблеми у взаєминах з дитиною.