20 українських віршів про вишиванку

День вишиванки традиційно відзначається в третій четвер травня. У 2024 році свято припадає на 16 травня. На честь події ми вирішили показати, як українські поети возвеличують вишиванку у віршах.

Джерело: Freepik

Вишиванка вважається оберегом української нації, адже відображає пам’ять роду, любов та вірність. Вона також символізує красу, здоров’я і щасливу долю.

День вишиванки – свято, мета якого зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого українського одягу, а також посприяти єдності та процвітанню українського народу. На честь події ми вирішили зібрати кілька крутих віршів, в яких оспівується вишиванка.

Рушник

Вишивала я рушник

власними руками.

Гаптувала залюбки

всіма кольорами.

Мов жива, на полотні —

калинова гілка.

Під мережкою, внизу,—

книжка і сопілка.

До ладу все довела

хоч іще й маленька,—

і оздобила як слід

я портрет Шевченка!

В. Лучук

Вишивальниці

Вигаптуй на небо райдугу-доріжку,

Простели до сонця вишивку-маніжку,

Щоб по тій доріжці з лебедями-снами

Плавати по щастя білими човнами.

В. Симоненко

***

На моєму рушничку

Квіти, як у квітничку:

Ружі, сон, лілея біла,

А на мак ще й бджілка сіла.

Г. Мовчан

Мені сорочку мама вишивала

Мені сорочку мама вишивала,

Неначе долю хрестиком вела,

Щоб лихих стежинок не шукала

І до людей привітною була.

Виконуй доню – мама говорила

Життя закони, істини прості,

Не зраджуй землю, що тебе зростила,

Не залишай нікого у біді.

Н. Май

У вишневому садочку

У вишневому садочку

Тоня вишивала сорочку.

Вміло нитки підбирає,

Тихо пісеньку співає:,

«Ой летіли дикі гуси… –

Для рідненької матусі.

Гарно Тоня вишиває,

Сонця промені вплітає.

Н. Любиченко

Джерело: Freepik

Якщо людина хоче вишивати

Якщо людина хоче вишивати,

Знайдеться в неї голка, нитка, час…

Зуміє всі відтінки підібрати,

Й шедеври вийдуть з-під руки не раз.

Якщо людина хоче вишивати,

Побачить в цьому радість і красу.

І по узорах буде мандрувати,

І вишиє на квіточці росу,

І створить диво, первозданну казку,

Їй усміхнеться сонечко в вікні,

Бо відіб’ється і любов, і ласка

У хрестиках на білім полотні.

Н. Красоткіна

***

Зроби: вдягнись з самого ранку,

Як небо пахне ще зірками,

Ти в українську вишиванку,

Живими шитими шовками.

Люби свою сорочку шиту,

В ній України вся родина.

Легенду бережи нажиту,

Вона, – як життєдайна днина!

М. Шерник

Вишивала мама

Мама вишила мені

Квітами сорочку.

Квіти гарні, весняні:

– На, вдягай, синочку!

В нитці – сонце золоте,

Пелюстки багряні,

Ласка мамина цвіте

В тому вишиванні.

Вишиваночку візьму,

Швидко одягнуся,

Підійду і обніму

Я свою матусю.

В. Крищенко

Джерело: Freepik

У садку попросили

У садку нас попросили всіх до свята

Вишиванку з дому взяти.

Зранку ми її попрасували,

акуратно із собою взяли.

Одягнули у садку й закружляли у танку!

Автор невідомий

Вишиванка

Вишиванку вишила синові бабуся

Я на неї з подивом цілий день дивлюся:

Ну яка ж сорочечка гарна та красива,

Вийшла у бабусі не сорочка – диво!

Одягну сорочку синові на свято,

Як у вишиванці схожий він на тата!

І який гарненький він у цій сорочечці!

Виший нам, бабусю, таку саму й донечці!

Л. Виноградова

Квіти розцвітають

Квіти розцвітають

Ось на рукавах,

З ірію далекого

Повернувся птах –

Дивні візерунки

Сяють, мов живі –

Мама вишила

Оберіг мені!

Т. Винник

Вишиванка

Узор вручну, широка планка,

Легенький запах ковели.

Моя сорочка вишиванка,

Вся ніби сплетена з трави.

Дніпра потоки, степ, простори,

По лівій, правій стороні.

Червоно – чорні всі узори,

Мережив ряд на полотні.

Л. Вознюк

Джерело: instagram @vyshyvankarun2017

Бабусин рушник

Рушник бабуся вишивала.

Я також їй допомагала:

“Ось квіточка, а ось листок…

Гарненький вийшов рушничок!”

Мене бабуся похвалила:

“Ти — вишивальниця уміла!

Ю. Забіяка

Вишиванка

Вишиваю вишиваночку

Я для братика Іваночка.

Вишиваночка у вишеньках,

Ягідками рясно вишита.

Вся в мережках вишиваночка

Подарунок для Іваночка.

В. Гринько

***

Усе навколо завмирає,

Коли вдягаю вишиванку.

Лиш серце радісно палає,

Мов промінь сонця на світанку.

Коли вдягаю вишиванку,

Немов в любові признаюся

Своїй країні ніжно й палко,

Вдягну і Господу молюся.

Автор невідомий

Рушничок

Маленька Оленка,

Левкова сестриця,

Що голочку має, –

Таки чарівниця.

Як голка сумна –

Тягне ниточку чорну.

Як голка весела –

Червону, проворну.

То голочка плаче,

А то – заспіває.

Оленка піснями

Рушник вишиває.

Н. Кір’ян

Моя вишиванка

Я встану рано-вранці, на світанку,

Як спалахне на квіточці роса.

Вдягну найкращу в світі вишиванку

І оживе, засвітиться краса

В промінні сонця. І моя сорочка

У рунах, в квітах зразу оживе…

З чарівних квітів я сплету віночка

Й над світом щира пісня попливе.

Сорочка, що матуся вишивала,

Сердечко гріє, душу веселить.

Бо ж мама щастя-долю закликала.

Цей оберіг в житті нас захистить.

Автор невідомий

Джерело: instagram@kvitkadusha

Вишиванка

Вишиванка – Вкраїна і доля.

В ній не лише барвиста краса.

В ній боролися предки за волю

І відходили на небеса.

Жито жали і хліб випікали,

І у парі ішли під вінець.

В ній дітей своїх благасловляли

Батько й мати, від щирих сердець.

Вишиванко моя, вишиванко,

Ти- як пісня, у серці моїм.

Одягну тебе в будні і свята,

Щоб любов поселилася в нім.

Т. Строкач

Ви б побачили узори

Ви б побачили узори

Вишиває мама як!

Колоски, та сині зорі,

Виноград, рожевий мак.

Ось відрізала тканину,

Голку вибрала тонку.

Мама каже: «Скатертину

Хочу вишить дитсадку…»

І виводить сині сливи,

Ніби справжні, хоч зірви!

То листки, то груші — гливи,

Смужки свіжої трави.

Срібна голка так і сяє…

Я дивлюсь — не надивлюсь.

Я нитки в клубок мотаю,

Вишивати теж учусь!

В. Ткаченко

***

Вишила суничку нитка червоненька,

вишила листочок нитка зелененька.

Вишила садочок, вишила долинку,

Вишила у небі хмарку і хмаринку:

Щоб гуляли тихо, весело обоє

та й учили птахів, як літать по двоє.

Г. Кирпа