Дитина б’ється: як бути батькам?

Дівчатка та хлопчики: психологічні відмінності

Малому, що росте, потрібен час, щоб засвоїти норми і правила поведінки в суспільстві. У нашій культурі не прийнято бити один одного при першому невдоволенні та вирішувати проблеми кулаками. Дитині в рамках нашої культури доводиться вчитися стримувати свої первинні агресивні імпульси та вибирати соціально прийнятні способи їхнього вираження для врегулювання конфлікту. Це навчання потребує часу і воно у всіх різне. Дівчатка вчаться таким речам трохи швидше – до 4-5, хлопчики трохи повільніші – до 5-6 років. Засвоєння цих і правил має свої стадії і починається в пісочниці, як у місці перших контактів і конфліктів.

Пояснюємо і правильно караємо

Способів навчити дитину небагато: пояснювати, що не можна і чим можна компенсувати, карати порушення цих правил. Наприклад: не можна просто відібрати у сусіда по пісочниці форму або машинку, не можна бити його лопаткою або кусати. Можна попросити на якийсь час або помінятися. Сусід по пісочниці погодиться чи відмовить. Має право, адже це його річ. Ти теж можеш відмовити або погодитись за таких пропозицій, у тебе теж є свої речі. Якщо ти вдариш або вкусиш дитину, ми одразу ж встаємо і йдемо додому. У цьому важливо виконати покарання, а чи не просто пригрозити їм. Тоді через невеликий час (2-3 таких здійснених покарання) малюкові стає зрозуміло, що деякі правила краще виконувати, ніж розплачуватися за їхнє невиконання.

Своїм прикладом

Але іноді малюк росте в сім’ї, спостерігаючи чи відчуваючи на собі домашнє насильство. Дитина, що росте в такій обстановці, теж буде агресивною з іншими дітьми. Але пояснення, умовляння чи покарання тут не подіють. Таких дітей не можна просто навчити поводитися інакше, ці діти отримали психологічні травми та вимагають серйозної реабілітаційної роботи.