Неуважна дитина: що робити?
Уважність і усидливість — якості, яких не вистачає і дорослим. Що вже казати про дітей! Але чи можна ці риси розвивати та виховувати?
Поки карапуз ще малий, ми спокійно ставимося до його прагнення пізнавати світ та небажання довго сидіти на одному місці. Зате ближче до 6–7 років мам і тат починає охоплювати тривога: чи зможе їхня дитина адаптуватися до школи? Адже на уроках треба не лише сидіти, а ще й уважно слухати вчителя. На жаль, батьківські побоювання не є безпідставними.
Ознаки неуважності:
- Дитині важко викладати отриману інформацію, вона зовсім не вміє зосереджуватися.
- Малюкові важко даються тестові та математичні завдання, пошук рішення чи правильного варіанту відповіді займає багато часу.
- Сторонні звуки відволікають дитину і зосередитись на виконанні завдання малюка не може.
- Дитина швидко втомлюється навіть від невеликої кількості однотипної роботи або робить її занадто повільно.
Забудькувате покоління
Чому сучасним дітям так складно на чомусь зосередитись, займатися однією справою?
1. Велика кількість легкої інформації. Телефон, комп’ютер, телевізор постачають дитину великою кількістю інформації, для засвоєння якої їй не потрібно витрачати зусилля. Поглянув на екран, і все зрозуміло. Таким чином, малюк звикає до отримання швидкої інформації, і згодом відкидає наші спроби дати йому щось, що вимагає уваги.
2. Нестача фізичної активності. Якщо раніше діти більшу частину дня проводили на вулиці, граючи в рухливі ігри, то зараз більшість хлопців цілими днями сидять за комп’ютером. Через нестачу активності у них гірше розвиваються відділи головного мозку, які відповідають за уважність, пам’ять та мовлення, а також не з’являється потреби у зміні діяльності з фізичної на розумову.
3. Рання інтелектуалізація. Багато батьків намагаються якомога раніше
навчити малюка рахувати і читати, думаючи, що дитина випереджатиме однолітків у навчанні. Але вони забувають про необхідність розвитку моторики та органів чуття. Крихті, у якого погано розвинене зорове сприйняття, буде важко фокусувати свою увагу на дошці або на книзі.
Програма для мами
Перші кроки до розвитку уважності та усидливості.
1. Багато розмовляти. Концентрація на мові іншої людини, на сенсі її слів — дуже енерговитратна дія. Будучи поруч із малюком, розповідайте йому про свої дії, про те, що ви збираєтеся зробити чи вже зробили. У грі обов’язково коментуйте – чим зайняті іграшки, чому вони роблять саме так. Дитина, яка здатна слухати дорослого, краще концентруватиметься і на іншій справі.
2. Не відволікати. Якщо малюк чимось зайнятий, у жодному разі не відволікайте його. Нехай він закінчить вивчати іграшку, що йому сподобалася, розбере вежу або домальовує картинку. І лише потім можна покликати його їсти чи запропонувати якесь інше заняття. Якщо ви станете часто відволікати дитину під час ігор, то через деякий час її інтерес до пізнання світу зменшиться. Підсумком стануть проблеми із концентрацією уваги.
3. Бути фізично активними. У дошкільнят фізичний розвиток має бути пріоритетом стосовно розумових занять. Коли дитина бігає чи грає, активно розвиваються як його м’язи, а й відділи мозку, відповідальні за уважність і мова.
4. Розвивати систему цінностей, необхідну навчання. Найважливіше, чому мають навчити батьки дитини на початок шкільного життя: вчитися — це цікаво! Малюк, якому цікаво дізнаватися щось нове, буде у рази уважнішим.
Активно тренуємо уважність:
- Використовуйте різні настільні ігри для тренування уваги: пазли, карти, лото, логічні ланцюжки.
- Навчіться спостерігати. Більше проводите часу з дитиною на відкритому повітрі: спостерігайте за мурашником у парку; за тим, як падає восени листя; за польотом птахів та течією води.
- Тренуйте пам’ять: прочитайте з малюком книгу, сходіть у музей або подивіться фільм, а після цього в деталях обговоріть з малюком побачене або прочитане.
Думка редакції може не збігатися з думкою автора статті.
Використання фото: П.4 ст.21 ЗУ «Про авторське право і суміжні права» - «Відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне повідомлення або повідомлення творів, побачених чи почутих під час таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою.»
Будьте першим, хто залишить відгук