Коли слід звертатися до дитячого психолога?

Ми викликаємо педіатра, якщо малюк фізично нездужає, йдемо до стоматолога, якщо малюк скаржиться на зубний біль. Але далеко не завжди серйозно ставимося до психічного здоров’я дитини, яке, зауважте, грає дуже важливу роль у формуванні особистості.

Право на помилку

На жаль, нас навчають будь-чому, але не як бути батьками. Батьки часто бояться звернутися до психолога за допомогою ще й через страх почути щось про себе «погане», як про батька. Запам’ятайте одне, ідеальних мам та тат не існує. Усі вперше стають батьками та всі мають право на помилку. Важливо, скоріше не сам факт помилки, а вміння її визнавати для початку, виправляти та отримувати урок з набутого досвіду життя. Зрозуміло, що хочеться найкращої для своєї дитини. Але помилки батьків – це також досвід для дитини. Як мовиться в прислів’ї «Роби, що має і будь що буде».

Крик душі?

У більшості випадків, до психолога звертаються тоді, коли вже не можна не звернутися – підвищена агресивність, конфліктність, проблеми успішності, труднощі у спілкуванні в школі (садку), істерики, плаксивість, депресія, аутоагресія (гризе нігті, висмикує волосся). Будь-які агресивні прояви — завжди крик про допомогу. Якщо Вам боляче від якихось вчинків, слів вашого чада, знайте – йому теж боляче. І агресія – це сигнал вам: «Зверніть увагу, мені погано!!!». 

Завдання дитячого психолога

Дитячий психолог може допомогти батькам як у конкретній проблемі з дитиною, так і просто розширити свої знання з різних питань, наприклад:

• Розповісти про вікові особливості психіки та розвитку дитини, які потрібно враховувати;
• пояснити, що є норма для одного віку та перебір (недобір) вже для іншого (наприклад, навички самообслуговування, процес відокремлення від батьків, страхи)
• розповісти, які є форми вираження своїх почуттів, прохань і як це впливає психіку дитини, на дитячо-батьківські стосунки та на стосунки з однолітками
• як розуміти потреби дитини, як слухати і чути їх (що завжди означає одне й теж). 

Що відбувається у кабінеті психолога?

Робота дитячого психолога будується, як правило, за двома напрямками – це робота безпосередньо з дітьми та робота з батьками. Це завжди рівноцінна тристороння взаємодія і ніяк інакше (Батьки – Дитина – Дитячий психолог).

У кабінеті психолога створюється інша атмосфера, дитині надається час і місце, у яких може інакше розкрити себе.

З дітьми психолог спочатку проводить діагностику у вигляді малюнків, тестів, ігор та просто спілкування, а потім йде робота залежно від запитів та потреб батьків, особливостей особистої історії.

Робота ведеться із застосуванням різних терапевтичних методик. Здебільшого, це ігри, які допомагають дітям висловити свої конфлікти та почуття побічно, у процесі малювання, ліплення, ігри з іграшками, ігор у піску та вигадуванням історій, казок. Психолог супроводжує процес гри та координує хід заняття з терапевтичною метою.

З батьками психолог спочатку обговорює і вивчає ситуацію, що склалася, причини її виникнення. І потім, вже в процесі роботи з дитиною обговорює теми, які порушуються, надає рекомендації і разом з батьками знаходить відповідні саме для них способи та шляхи вирішення труднощів.

Іноді, як тільки батьки змінюють власну поведінку та способи спілкування з дітьми — змінюються і відносини з дитиною, та її поведінка, яка раніше викликала занепокоєння.

Автор: Ірина Нагорна, дитячий психолог