Як завоювати авторитет у дитини?

Навіщо батькам мати авторитет у дітей?

• По-перше, якщо батьки для малюка порожнє місце, то жодних розпоряджень він слухати не буде, зросте некерованим.
• По-друге, навчившись поважати батьків, малюк зможе краще адаптуватися в соціумі. Якщо у дитини з дитинства формується нормальне ставлення до „сходинок”, ієрархії влади, якщо вона розуміє, як логічно та зручно, коли молодші та недосвідчені слухають старших, знаючих. то він надалі зможе стати і добрим начальником, і добрим підлеглим.
• По-третє, дитині буде простіше в майбутньому встановити довірчі стосунки у своїй сім’ї, коли вона її створить.

Завжди і скрізь пам’ятайте, що ви „головніші” і старші за дитину. Це означає, що потрібно м’яко зупиняти його витівки, спрямовувати ігри.

Що робити у разі втрати авторитету?

1. Спершу згадайте, що саме ви робили не так. Вийміть урок.

2. Щоразу звертайте увагу дитини на неприпустимість неповажного ставлення до вас. Запитуйте, чому він так вчинив. При цьому зберігайте спокій.

3. Випадки неповажного відношення повторюються? Позбавте малюка тих насолод, які йому доступні завдяки вам.

4. Починаєте відновлювати авторитет „на всіх фронтах”. Нехай малюк знає, що любити вас можна не лише за те. що ви його годуєте, але й тому, що ви професіонал, розумниця, а також просто за те, що ви любите свою дитину.

Завойовуємо авторитет

1. Якщо сталося щось таке, що може похитнути ваш авторитет в очах дитини, поясніть дитині ситуацію і постарайтеся переконати її. Наприклад, вихователька сказала дівчинці, що мама невміло її зачісує. Поясніть доньці: „На смак та колір товаришів немає. Твоєї виховательці подобаються банти і шпильки, а мені до душі задерикуваті вихори».

2. Якщо ваш малюк грубить вам, дражнить вас, відразу ж перервіть його і серйозно поговоріть з ним. Скажіть дитині, що любите її, але так з батьками розмовляти не можна. Нехай зрозуміє, в чому саме його помилка: ви — батько, з яким завжди потрібно спілкуватися шанобливо. Надалі така поведінка неприпустима.

3. Навчіться визнати свої прорахунки. Наприклад, ви сказали дитині, що фонтан уже відключили в парку. Прийшли, а він працює. Скажіть: Так, мама помилилася, фонтан справді ще б’є. Можеш грати з корабликами». Авторитет не у тих, хто ніколи не помиляється, а у тих, хто сміливо дивиться на свої помилки, вважає, що має на них право, і за необхідності може вибачитись.

Журнал «Моя Дитина», №11/2012