Новорічний ранок: як не зіпсувати свято собі та дитині

Ви вже готові до ранку в дитячому садку? Іноді здається, що цей серйозний та нервовий захід з чистого непорозуміння називається „святом”!

Джерело: Fotolia

Новорічне свято — чи не подія року у дитячому садку. І батьки, і вихователі, і діти готуються до нього заздалегідь, витрачають масу сил, часу та й грошей теж. Жаль, іноді ранок дарує не піднесений настрій, а один розлад. Як не зіпсувати свято собі та дитині? Які підводні камені зустрічаються і як їх уникнути?

Техніка виступу

Здавалося б, віршик вивчений на зубок: учора ввечері, на домашній генеральній репетиції дитина прочитала його блискуче. Але… так уже ми влаштовані: будь-яка мама і будь-який тато під час колективних заходів у дитячому садку відчувають не просто хвилювання, а незручність і навіть легкий сором за свою дитину. Зазвичай малюк, стоячи на сцені, нервує. І в цьому тривожному стані він намагається втішити себе звичними способами — колупає в носі, елозить на місці або хитається з боку в бік, смокче палець, чухає попу або хапається за „перчик”. Його б зараз підбадьорити, але батьки свистячим шепотом наказують: „Ти збожеволів?! Ану, устань рівно!” Малюк бентежиться, червоніє… і забуває вірші.

Як бути? Якщо вам особливо не по собі, просто озирніться довкола. Ви опинитеся оточені такими ж батьками, які шиплять своєму чаду крізь зуби: „Ванечка, вийми палець із рота! Василиса, випрямися!”. Як би не виступила ваша дитина, їй важливо, щоб ви пишалися нею. Забудьте ви про палець у носі — плескайте своєму малюку найголосніше. Навіть якщо дочка збилася посеред віршика, а син віддавив ногу партнерці по танцях, після виступу обійміть міцно і скажіть: „Який же ти молодець!”.

На ранок, на ялинку, на свято: як вибрати карнавальний костюм

Карнавальний костюм

Якщо у вас росте маленька принцеса, ви, напевно, вже знаєте, якими складними та заплутаними бувають стосунки у жіночому колективі. Святкове вбрання може спричинити конкуренцію, сльози та розлади. Якщо у вас хлопчик, то може виявитися, що вбрання його мрії не існує у природі. Або що на свято категорично заборонили приносити зброю (хоч би іграшковою вона не була). В результаті мама збивається з ніг, намагаючись знайти ідеальний костюм. А дитина зникає на очах.

Як бути? Хороший варіант – кастомізувати (доопрацювати своїми руками під потреби клієнта) вже наявне вбрання або куплене, але не зовсім потрапляє в запит чада. Ми живемо у благодатний час, коли в Інтернеті можна знайти і викрійки, і відео-уроки. Навіщо робити своїми руками, якщо можна купити готове? Тому, що з підготовки вбрання можна зробити дуже важливу подію, яку малюк пам’ятатиме все своє життя. Навіть якщо ви не вмієте шити і не готові доповнити покупну сукню пишним спідницею з мереживом, можна зробити корону сніжинки з дроту та намистин. Головне – залучати дитину на всіх етапах виробництва. Нехай ваша принцеса допомагає вам вибирати намистини, маленький принц бере участь у примірках. Бачити, як мама прикріплює на готовий мушкетерський капелюх пухнасте пір’я, дуже важливо. Так малюк отримує досвід залученості та впевненості в тому, що батьки – поруч, їм не байдуже, вони – за нього.

Джерело: Fotolia

цікаво: психологічні дослідження показують, що довіряти свою пам’ять фото та відео-техніці не так вже й здорово. Якщо ви дивитеся на свято через вікно видошукача, у вашій власній голові нічого не запам’ятається. Спробуйте хоча б частину виступу „сфотографувати” очима — так ви пам’ятатимете про нього все життя.

Історія одного новорічного ранку: що буває, коли костюм готує тато.

Суперництво батьків

Минулого ранку зіркою була донька голови батьківського комітету. Образа — чому її поставили солісткою з таким слабким голосом! – Досі не пройшла. Нечесно! І ось думки вже починають працювати в одному напрямку: вже цього разу треба всіх затьмарити, перетанцювати, переспівати і вразити шиком і блиском. В результаті, ви ризикуєте так захопитися бажанням поставити на місце амбітну маму Найкрасивішої Дівчинки в Групі, що втомлива підготовка до ранку перетвориться для вашого малюка на нескінченний стрес. Та й саме свято не залишить радісних спогадів. Краще пошкодуйте бідну „зірку” групи: у цієї крихти немає свого життя через те, що мама вимагає від неї бути самою-самою.

Джерело: Burda Media

Як бути? Дайте своєму малюкові шанс бути собою, а не кимось, хто кращий за інших. Він не повинен бути зіркою сцени, бо це не сліпі прослуховування в шоу „Голос” і не конкурс на вибуття. Це ранок і все. Нехай дитина просто радіє моменту. Будьте поруч із ним, підтримуйте його, пишайтеся ним. Після свята влаштуйте вдома не розбір польотів, а чаювання. Малюкові це буде важливо, тоді він і з нетерпінням чекатиме наступного ранку.

Після свята не йдіть відразу. Скажіть усім хлопцям, що було чудово. І зробіть фото на згадку

Принцеса в золотому: Ані Лорак показала доньку на ранку

Історія з життя одного ранку

„Мій перший ранок у саду дався нелегко. Прохворіла всю осінь та початок зими, підготовку пропустила. На домашній раді вирішили: сама вивчу віршик. Поки я бубоніла „Справа була у грудні”, моя старша сестра в тій же кімнаті зубрила монолог Чацького, — вчити було важко, але мамі ввечері все відтарабанила. Ранник. Всі почали плескати, і в зал увійшов величезний дивний чоловік. У синьому халаті, з клапкуватою бородою. І з мішком. Потім сталося страшне: велетень покликав мене і велів читати віршик. Тут я впала в ступор, проковтнула і промимрила: „А судді хто?..” У залі притихли. Я сприйняла це як добрий знак і продовжила (скільки пам’ятала). Потім були оплески та цукерки від велетня, який, до речі, нічого не здивувався. Дід Мороз і таке бачив”.

Джерело: Shutterstock

Нездоровий ажіотаж

Можливо, вам хочеться покликати всіх-всіх, тому що ви дуже пишаєтеся своєю дитиною. Останню пару тижнів перед святом усі ваші розмови крутяться лише навколо шоу. Але надмірний ажіотаж, створений навколо ранку, може стати джерелом тривоги для „артиста”. Це взагалі здорово — бачити бабусь і дідусь на своєму святі. Але буває так, що сам малюк хотів би запросити когось особливого, а когось не любить, або зовсім не хоче нікого запрошувати, бо переживає через виступ.

Що робити, якщо дитина боїться Діда Мороза: 5 порад

Як бути? Поцікавтеся у дитини (адже це її свято): кого вона хоче бачити? Якщо виявиться, що він, наприклад, мріє запросити бабусю та хрещену, зробіть разом саморобні запрошення та вручіть їх бажаному гостю. А ще на саме свято можна потай від дитини принести маленькі плакати („сердечко”, „сонечко”, „квіточка” або „палець вгору”) та продемонструвати їх під час колективного укліну. Так ви і вихователів порадуєте, і викладача музики і всіх малюків.

Автор тексту: Інга Адміральська, психолог