Дитячий садок: поміняти не можна залишити!

Як же бути, якщо дитячий садок виявився, що називається «не вашим»? Вихід завжди знайдеться, головне – уважно врахувати усі плюси та мінуси у цьому важливому питанні!

Цілком можливо, що у вашому садочку є і заняття, і нормальний догляд дітей. Але буває та по-іншому. У батьків і дітей можуть бути різні претензії до дитячого садка. В наведених нижче історіях лише частина проблем, з якими можуть зіткнутися батьки. Але, може, ви дізнаєтесь серед них свою?

Історія №1 «Про кубики Зайцева»

Тетяна мала кілька причин віддати дитину в сад. по-перше, вона збиралася вийти працювати. по-друге, їй здавалося, що Альоша вже засидівся в чотирьох стінах і йому настав час у дитячий колектив. А по-третє – і це було для мами найголовнішим — їй дуже хотілося, щоб хлопчик займався за методиками, що розвивають. Сама Тетяна час від часу намагалася навчати його у грі: то розвішувала по квартирі картинки з підписами до них, то розкладала по підлозі геометричні фігури. Але все це просувалося зі змінним успіхом. Мабуть, щось мама робила негаразд.

Тетяна вирішила шукати такий садок, де з малечею серйозно займаються. За заняття мати була готова платити окремо і вважала, що проблем виникнути не повинно. Але не тут-то було. Почувши, скільки дитині років (а Альоші було 2,5 роки) співробітники сплескували руками: «Мамочко, куди ви так поспішайте! Які заняття можуть бути із такими малюками? Так — кульку із пластиліну скачати».

І лише в одному саду завідувачка сказала, що у них уже з ясельних груп ведуться заняття з кубиків Зайцева та планується англійська. Тетяна була щаслива і навіть заплющила очі на бідне оздоблення саду і непривабливу територію. «Головне – знання!» – Вирішила вона.

Альоша пішов із вересня до саду. Вихователька їм трапилася дуже добра і розуміюча. На тлі оповідань подруг про «виховалки-монстри», від яких їхні діти плачуть, Тетяна розуміла, що їй пощастило. Ось тільки одне засмучувало: обіцяні кубики та англійська ніяк не розпочиналися. Мамочка смикала виховательку, але та взагалі була не в курсі. Завідувачки на місці було не застати. Через якесь На час надійшла інформація: англійської не буде (не знайшли викладача), а кубики Зайцева почне вести завідувачка, але пізніше, коли у дітей пройде адаптація. “Не раніше зими”, – пояснили Тетяні. Проте ні взимку, ні навесні заняття не розпочалися.

«Мене довго годували „сніданками“, — згадує мама, — але потім я зрозуміла, що це профанація. Було прикро, адже садок я вибрала виключно через заняття, заплющивши очі на багато недоліків. Але що ж робити? Іти? На той час я вже вийшла на роботу. Та й вихователька у нас гарна. Альошка звик, потоваришував із дітьми. Загалом, я вирішила залишити його в садку, але при цьому пошукати заняття десь на стороні. Зараз ми ходимо по суботах та неділях до колишнього Будинку піонерів — там непогані групи для дошкільнят. Щоправда, читати ми вже навчилися самі, без кубиків Зайцева».

Історія №2 «Хотіти не шкідливо!»

Алла при виборі саду керувалася двома принципами: їй хотілося, щоб заклад був хоч трохи вище середнього і щоб заявлені години роботи відповідали дійсності. Вона працювала на іншому кінці міста і розповіді подруг про те, як у навколишніх садах вихователі вже о п’ятій вечора збирають сумки і «дежурять» з дітьми біля воріт, намагаючись скоріше їх роздати батькам, вселяли в неї жах. Дашутка поки що сиділа з бабусею, що приїхала з іншого міста, але бабуся зібралася додому — займатися здоров’ям. Алла вирішила шукати платний або «напівплатний» сад — там і пристойніше, і попит із вихователів більший. Вибір у їхньому районі був невеликий, і лише насилу їй вдалося знайти відомчий садок, де набиралася комерційна група.

Годинник роботи маму порадував: з 7.30 до 19.30 — те, що потрібно. Завідувачка розхвалювала свій заклад на всі лади. Алла відчула себе бажаною клієнткою, замовником освітніх послуг, якому намагатимуться догодити, та внесла гроші. Але ж перші дні в саду її розчарували. Напередодні якогось малозрозумілого свята вихователька урочисто оголосила батькам:

– Завтра короткий день – до години!

– Як?! – не повірила своїм вухам Алла. – Це мені хоч взагалі на роботу не йди.

— Ну добре, тоді до трьох, — змилостивилася вихователька.

Алла взяла півдня власним коштом. А далі пішли сюрприз по сюрприз. Співробітники саду скаржилися на низьку зарплату, а Алла та інші батьки при цьому наполегливо вважали, що водять дітей у платний садок і таких проблем не повинно бути за визначенням.

Тих, хто забирав дітей пізно (хоча і в рамках заявлених годин роботи), зустрічали, м’яко кажучи, неласково… Алла кілька разів поскаржилася завідувачкою, але після цього вихователі стали реагувати на її появу ще більш похмуро. У результаті вона вирішила перевести доньку в садок біля будинку, а на заощаджені гроші найняти вечірню няню. До речі, в цьому садочку опинилися осудні виховательки і добрі нянечки. Вони не вимагали грошей із батьків і просто сумлінно виконували свою роботу.

Історія №3 «Бойова готовність»

Вікторія знала зі слів інших батьків, що найпристойніший садок у їхньому районі — логопедичний. Там і заняття, і квіточки-фонтанчики, та посилене харчування, і при цьому безкоштовно! Туди вона й вирішила потрапити всіма правдами-неправдами. Тим більше, що Уляна справді мала невеликі проблеми з промовою — вона не вимовляла кілька звуків, плуталася в прийменниках і відмінкових закінченнях…

Логопед із поліклініки на прохання мами дала направлення, Вікторія з донькою пройшли комісію (мама злегка згустила фарби, поскаржилася на те, чого не було). І ось вони опинилися в стінах «гвардійського полку», першого садка на їхньому «селі». Завідувачка скликала їх на збори та оголосила довгий список вимог до батьків та дітей, яким пощастило потрапити до їхнього уславленого закладу. Не запізнюватися, не пропускати жодного дня без довідки, на фізкультуру приходити строго у формі встановленого зразка, дівчаток у групу в штанах не наводити, тричі не виконане домашнє завдання – привід до відрахування і т.д., і т.п. вимог були справедливими, деякі – дивними, але всі без винятку вражали своєю категоричністю та жорсткістю.

Вихователі у групах більше нагадували гренадерів. «Чому ваша дочка ні з ким не грає?» — з натиском питали Вікторію. Меланхолійна Уляна воліла няньчити лялечку на самоті, що здавалося педагогам відхиленням від норми. “Вона в мене дівчинка замкнута”, – виправдовувалася мама. Донька часто плакала в групі, а вранці по дорозі в дитячий садок упиралася, як бичок.

“Ви у психіатра не були з нею?” – суворо поцікавилася завідувачка. «Послухайте, – не витримала мама. — Ми до цього року ходили в інший садок, і у нас все було нормально. А якщо ви не можете знайти підхід до дитини, це ваша недоробка! Дитина другий тиждень ходить до вас, звикнути до нової обстановки не може, а ви нас до психіатра посилаєте! Вдома Віка навіть розплакалася: не могла вона витримати такого незграбного ставлення до своєї маленької, ніжної доньки. Чоловік казав: “Налагодиться!”. Але в очах його теж стояла тривога. Вікторія знову пішла до логопеда до поліклініки.

— А чи нам потрібен спеціалізований сад? — спитала вона.

— У вас, звісно, ​​є деякі порушення. Але ви можете і до мене на заняття ходити. Я і тоді хотіла вам запропонувати такий варіант, але надто вже ви просили направлення в логопедичний сад. Забирайте доньку, якщо вам там не подобається, і наводьте вечорами до мене. На тому й вирішили.

Правильний вибір!

Кожна з нас має багато побажань до дитячого садка, куди ми хотіли б віддати свою дитину.

Там, звичайно, мають бути добрі, чуйні вихователі. Хороше харчування, затишна обстановка, насичена програма, що розвиває, якісні іграшки і так далі. Але коли доходить до практики, доводиться вибирати з того, що є. Водночас зміна саду для дитини та батьків — завжди проблема. І якщо ви опинилися в схожій ситуації і ніяк не можете зрозуміти, чи залишатися вам у вашому садку або бігти звідти стрімголов, виконайте це просте тестове завдання.

1. Напишіть на аркуші всі моменти, які важливі для вас у цьому питанні. До дрібниць. Перечитайте. Те, що вийшло – це ідеальний сад.

2. Обведіть кружечком ті пункти, які ви вважаєте найголовнішими. Їх не повинно бути більше трьох, максимум чотирьох.

3. Викресліть зі всього списку позиції, які не відповідають вашому нинішньому садочку.

Проаналізуйте, скільки критеріїв вам довелося викреслити з раніше складеного списку. Якщо їх досить багато, значить, вам варто задуматися про зміну дитсадка, хоча здійснити це буде дуже нелегко. Тому, заручіться, насамперед, підтримкою рідних і тоді вам легше підшукати саме ВАШ дитячий садок!