Діти, що часто хворіють: хто вони?

До дітей, що часто хворіють (ЧБД), відносять усіх малюків, які протягом року хворіли на ГРВІ та ГРЗ частіше, ніж вважається нормальним для їх віку. Якщо малюк за перший рік життя переніс більше 4 випадків ГРЗ, малюк від 1 року до 3 років перехворів понад 6 разів, а у віці 4—5 років — понад 5 разів, то це вже серйозний привід для появи запису «ЧБД» у його медичному карті та постановці на диспансерний облік у терапевта та лор-лікаря. Також до категорії ЧБД відносять і маленьких пацієнтів, які хворіють нехай і не так часто, зате дуже довго більше 10—14 днів. Тож, напевно, правильніше цю групу дітей було б назвати ЧДБД — діти, які часто й довго хворіють.

Особливості ЧБД

Основною причиною виділення малюків, що часто хворіють, в окрему групу є високий ризик негативних наслідків постійних ГРЗ.

Адже кожна перенесена вірусна інфекція тимчасово погіршує захисні функції імунної системи, а також частково порушує розумовий та фізичний розвиток дитини та може призвести до розвитку хронічних захворювань дихальної та серцево-судинної систем. Батькам необхідно знати, що не завжди у малюка, що часто хворіє, розвивається типова яскрава картина застуди. Іноді на тлі нормальної температури може довго зберігатися якийсь один симптом — кашель або нежить. Таке не можна забувати: чим раніше буде поставлено правильний діагноз і розпочато реабілітацію, тим швидше малюк позбудеться неприємної приставки ЧБД.

Треба сказати, що всі цифри, що стосуються частоти захворюваності та нижньої межі ЧБД, дуже умовні та відносні. Для однієї дитини нормою буде короткочасна застуда 2-3 рази за сезон, а для іншої – 6-7 разів. Один відвідує дитячий садок і регулярно отримує свіжу порцію різноманітних вірусів та мікробів, інший сидить удома і майже не спілкується з потенційними джерелами інфекції. Чи рахувати одного з них ЧБД, вирішувати лише лікарю. Потрібно зрозуміти головне: часто хворіє та дитина, організм якої не зміг адаптуватися до умов навколишнього середовища.

Давайте згадаємо стару істину: діти набагато частіше хворіють на застуду, ніж дорослі, але при цьому і переносять її в більшості випадків значно легше. До того ж імунна система у дітей продовжує розвиватися в перші роки життя та працювати на повну силу не може, а отже, і стійкість до зараження вірусами та мікробами у дитини нижча. Але це зовсім не означає, що батьки повинні напихати улюблене чадо «чарівними» препаратами. Найкраще, що можуть зробити дорослі щодо дитячої імунної системи, — це створити оптимальні умови для її нормального розвитку та по можливості усунути основні фактори, які негативно на неї впливають.

Програма «Здорова дитина»

1. Повноцінне харчування та правильний спосіб життя

Привчіть дитину вести здоровий спосіб життя: правильно харчуватися, дихати чистим повітрям, одягатися за погодою, вчасно відпочивати та отримувати достатнє фізичне навантаження, а також правильно і вчасно лікувати захворювання, що виникли. Як бачимо, більша частина перерахованого залежить не від самої дитини, а від дорослих, що оточують її. Ось у них, точніше — у їхній поведінці та методах виховання, зазвичай і бере свій початок проблема ЧБД.

Хоч як це сумно усвідомлювати, але в тому, що діти постійно хворіють, завжди винні дорослі.

Наші спроби обов’язково нагодувати дитину, навіть коли вона не хоче їсти, одягнути якнайтепліше, захистити від найменших протягів, не випустити на вулицю через погану погоду не додають їй здоров’я та стійкості до хвороб.

2. Оптимальна медикаментозна терапія

Останнім часом до списку причин «поганого» імунітету додалося масове захоплення БАДами, супервітамінними комплексами та іншими досягненнями фармацевтичної промисловості. Звичайно, в самих вітамінках нічого поганого та небезпечного немає, але треба розуміти, що ніякі чудотаблетки не захистять дитину, якщо умови життя не дозволяють її організму нормально працювати. І звичайно, не варто забувати про те, що вітамінний комплекс – це лікарський препарат, передозування якого може бути дуже небезпечним.

3. Обмеження контактів

Насамперед потрібно знизити постійні контакти з носіями інфекції. Кожна поїздка у громадському транспорті, похід у магазин, поліклініку, будь-яке місце великого скупчення людей підвищує ймовірність зараження ГРВІ. Якщо дитина відвідує дитячий садок або школу, вона неминуче хворітиме. І з цим фактором ризику ми нічого вдіяти не можемо.

4. Здоров’я батьків

На стан дитячого імунітету дуже впливає і самопочуття родичів, із якими живе. І якщо у тата, мами, бабусі чи дідуся є хронічне лор-захворювання, його необхідно обов’язково вилікувати, інакше у дитини є всі шанси поповнити ряди ЧБД.

5. Боротьба з нікотином

Ще серйознішим чинником ризику вважаються шкідливі звички дорослих, насамперед — куріння. Про негативний вплив пасивного куріння начебто знають усі, але… Якщо повітря, що оточує дитину, насичене компонентами тютюнового диму, то, хочемо ми цього чи ні, його дихальна система відчуває на собі їхній вплив і ймовірність ГРЗ зростає.

6. Життєві умови

Також прискорити появу абревіатури ЧБД у медкарті дитини допомагають сухе, тепле та нерухоме повітря у квартирі, недотримання членами сім’ї правил особистої гігієни (банальне миття рук) та відсутність природних стимуляторів імунітету — фізичної активності, помірності у харчуванні, свіжого повітря.

Захистити та зміцнити

1. Зволожуємо носик

Як відомо, найважливіший шлях проникнення вірусів ГРВІ в організм – це слизова оболонка верхніх дихальних шляхів (носа і горла). Саме тут розташовується перший рубіж оборони, головною зброєю якого є слина, мокрота та слизові оболонки з носа (у просторіччі — соплі). Всі ці рідини мають антисептичну дію, містять імунні білки і заважають вірусам і мікробам закріпитися на клітинній стінці і проникнути всередину.

Якщо з якоїсь причини слизова оболонка носоглотки пересихає, місцевий імунітет перестає працювати і у збудників ГРВІ з’являються всі шанси на здійснення свого підступного плану. Ми вже говорили, що тривале перебування дитини у приміщенні із сухим повітрям негативно позначається на здоров’ї, тому що організм вірусу в таких умовах почувається чудово, а от дитячий – не дуже.

Вологе прибирання та провітрювання, щоденні прогулянки, розумний підхід до дитячого одягу, рясне питво та дотримання режиму харчування – запорука гарного імунітету

Також на стані слизової оболонки позначається недостатня кількість споживаної дитиною рідини (особливо при схильності батьків до непомірного утеплення улюбленого чада), присутність у повітрі забруднюючих речовин і режим харчування. Якщо малюк постійно щось жує, то слина втрачає свої знезаражувальні властивості.

2. Адекватна стимуляція

Якщо йдеться про ті ліки, які здатні впливати на імунітет, то тут батькам необхідно дотримуватися максимальної обережності. Все, що позиціонується компанією виробником як імуностимулятор, імуномодулятор, може застосовуватися тільки за призначенням лікаря та під строгим контролем. Занадто серйозними можуть бути наслідки необґрунтованого самодіяльного лікування. Але і в домашніх умовах дещо можна застосувати. Почати найкраще з найпростіших вітамінно-мінеральних комплексів – сучасних, збалансованих, призначених спеціально для дітей певного віку. Якщо у малюка немає алергії, то хорошим профілактичним засобом стане натуральний мед і прополіс, але і з ними краще бути обережніше, без перегинів.

3. Народна медицина

Трав’яні збори, сиропи та мікстури на основі рослин-адаптогенів також можуть бути використані батьками. Зміцнити опірність організму допоможуть женьшень, ехінацея, елеутерокок, лимонник, аралія, алое, чорноплідна горобина, заманиха, родіола, солодка, кропива та багато інших рослин. Головне — дотримуватися інструкції із застосування. Ще одним досить цікавим засобом для профілактики застуди є так звані стимулятори місцевого імунітету. Це різні спреї, краплі, капсули та таблетки, що містять частинки бактеріальних клітин, які, потрапляючи в організм, викликають активне утворення захисних речовин, у тому числі у мокротинні та слизу у порожнині носа. Вони досить непогано зарекомендували себе як при ГРВІ, так і при бактеріальних ГРЗ.

Дорогі батьки! Навіть якщо вашу дитину лікарі віднесли до категорії дітей, що часто хворіють – не варто засмучуватися і звинувачувати себе в поганому виконанні батьківських функцій. Не потрібно виявляти до дитини надмірну опіку, «заліковувати» і намагатися усунути її від навколишнього середовища. Адже в міру дорослішання і створення сприятливих умов для одужання, ваше чадо, так чи інакше, перестане часто хворіти.