Дистанційне навчання: що робити, якщо дитина не хоче вчитися

Коронавірус не відступає і дистанційне навчання – наша нова реальність. Але спроби привчити дитину до домашніх занять часом перетворюються на справжній квест для батьків.

Джерело: instagram@khamovniki_rayon

За той час, коли всі без винятку школи були закриті та діти переведені на віддалення, багато батьків придумали свої способи мотивації та організації дистанційної освіти. Ці мами-героїні діляться із мамами-новачками своїми лайфхаками.

• Провести просвітницьку та досить наполегливу бесіду з викладачами, чемно переконавши, що потрібно не лише ставити домашні завдання дітям, а й вести уроки онлайн. Можливо, поговорити доведеться неодноразово і важливо батькам об’єднатися.
• Допомогти вчителям розібратися з програмами, де можна вести уроки.
• Після отримання згоди допомогти встановити на доступний вчителю комп’ютер Zoom, можна скинутися та оплатити передплату.
• Привчити дитину займатися в один і той же час – з часом виробиться стійка звичка та усвідомлення неминучості 
• Крім шкільних домашніх завдань, звернутися до репетитора, з яким можна займатися віддалено, або очно.
• Знайти відповідну онлайн школу, де весь процес вже організований і нікого не потрібно вмовляти та навчати працювати з програмою. Можна займатися з 1 або кількох предметів на вибір.
• Знайти тьютора, наприклад, старшокласника або студента, який міг би знайти до дитини підхід і зумів його мотивувати.
• Конфіскувати гаджети до виконання всіх завдань – така система мотивації. Але дехто працює.
• Мама 11-річної школярки запропонувала компроміс — математика, мова, англійська — обов’язково та багато, ще 2 предмети на вибір — навчати за шкільною програмою плюс додаткові тематичні фільми, досліди. Інші предмети — аби здати.

45 альтернативних шкіл Києва та Київської області: список з адресами

Джерело: [email protected]

коментар психолога

Леся Явтушенко, психолог та мама 4-класника

З 6 до 10 років у дитини змінюються авторитети. Те, що кажуть батьки, не має для дитини великого значення. У цей час головним авторитетом є вчитель. Тому важливо налагодити контакт дорослої та дитини. У мене син у 4 класі. Зустрілася зі схожими проблемами наприкінці минулого навчального року. Ділюсь досвідом, як вийшла із ситуації.
Попередньо зателефонувала вчительці, пояснила, що синові не вистачає контакту з нею та знизилася мотивація до навчання. Після цього організували зустріч дитини у зумі з учителем і як наслідок вдалося вирішити проблему. Роботи почав виконувати самостійно та старанно. Але зв’язок час від часу підтримував через онлайн зустрічі, повідомлення або просто по телефону.

Джерело