У дитини виник секрет: як реагувати мамі?
Ваш п’ятирічний малюк на запитання, як минув день, каже: «Це секрет!». Коли ви намагаєтеся з’ясувати, з ким він дружить або у що грав, він робить загадковий вигляд… Чи це нормально, що у малюка завівся секрет від мами?
Починаючи з трирічного віку, коли дитина усвідомлює себе самостійною особистістю, у неї може з’явитися бажання приховати від батьків якусь інформацію. Частина цих секретів – цілком безневинні, продиктовані прагненням дитини до самостійності.
Частина викликані не зовсім правильної батьківської стратегією. Розбираємось, як реагувати мамі на дитячі секрети!
Чому він ховає?
Найпоширеніша причина дитячих секретиків – це бажання відчути себе особливим, загадковим, цікавим. Багато дітей заривають «скарб» про який знає хіба що найближчий друг у дитячому садку – цим діти задовольняють свою потребу у присутності в їхньому житті таємниці. Адже в казці так багато таємничих та чарівних подій, чому б не створити їх у власному житті!
Проте є й інша категорія секретів – коли малюк прагне уникнути покарання за поведінку. Наприклад, мама забороняє йому дружити з кимось з однолітків, і дитина, бажаючи уникнути батьківської викрутки, приховує, що грав з ним у дитячому садку. Або мама каже хлопцеві, що «чоловіки нічого не бояться». Як тут зізнатися, що тебе налякав павук, що спустився зі стелі?
Як дізнатися, чи не приховує він чогось загрозливого?
В принципі, до маленьких дитячих таємниць варто відноситися шанобливо. Дитина, так само, як і дорослий, має право на свою особисту територію. Більше того: навчившись з дитинства відстоювати своє право на приватність, у зрілому віці ваш син не дозволить будь-кому порушувати межі своєї особи.
Але будь-який батько, зрозумівши, що малюк криється, починає хвилюватися: а раптом він приховує щось жахливе? Наприклад, що його б’ють у садку, чи якийсь незнайомий дядько витворяв із ним щось погане?! Пропонуємо кілька прийомів, які дозволять вам з’ясувати, чи дійсно малюку загрожує небезпека.
Ігровий момент
Пограйте з дитиною у гру, програвши події дня. Наприклад, лялька Оля пішла до дитячого садка, там їй дали кашку. Оля відмовилася її їсти? Що сказала вихователька? А як Оля сьогодні гуляла у дворі, що вона робила? Під час гри дитина відтворить події свого дня, і ви зможете зрозуміти, чи не сталося з нею чогось поганого.
Розповіді про своє дитинство
У вас є підозра, що дитина щось приховує, боячись, що ви її покараєте? Розкажіть історію зі свого дитинства, реальну чи вигадану. Про те, як ви припустилися якоїсь помилки, але дорослі вас не лаяли за неї. Цілком можливо, що через деякий час малюк сам визнається вам у своїй помилці.
Малюємо казку
Запропонуйте дитині придумати та намалювати казку (як варіант – те, як минув його день). Розглядаючи малюнок, запитуйте: А це хто? Це злий персонаж чи добрий? Що він зробив?”. За відповідями малюка ви багато чого зрозумієте.
Діліться своїми секретами
Малюкові буде корисно дізнатися, що і у дорослих є свої маленькі секрети. Якщо ж ви поділитеся з ним своєю таємницею (нехай і вигаданою), він відчує, що ви йому довіряєте, і у відповідь готовий розповісти про свою.
Якщо ви підозрюєте, що секрет малюка має загрозливий характер, зверніться до дитячого психолога!
Думка редакції може не збігатися з думкою автора статті.
Використання фото: П.4 ст.21 ЗУ «Про авторське право і суміжні права» - «Відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне повідомлення або повідомлення творів, побачених чи почутих під час таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою.»
Будьте першим, хто залишить відгук