Аденоїди у дитини. Коли потрібна операція

Збільшення глоткової мигдалини отримало назву аденоїди і є однією з найпоширеніших дитячих проблем. У більшості випадків можна обійтися консервативним лікуванням, але іноді операція – єдиний правильний варіант.

Фото: Fotolia

Причини та ознаки аденоїдиту у дітей

Глоточна мигдалина, так само як і піднебінні мигдалики (які ми звикли називати гландами) складається з лімфоїдної тканини і разом з іншими мигдаликами носоглотки входять до складу глоткового кільця лімфатичного. Ці утворення є другим рівнем захисту організму від вірусів та бактерій, які пройшли перший бар’єр слизових оболонок носа та рота. Запальний процес, як правило, спровокований надмірною кількістю сторонніх агентів або дуже частим контактом з ними.

Причиною збільшення аденоїдів можуть бути респіраторні вірусні інфекції, застудні захворювання, спровоковані переохолодженням дитини, алергічна реакція дитини і навіть постійне перебування у приміщенні, де багато пилу та недостатньо вологості.

Збільшена глоткова мигдалина може перешкоджати проходженню повітря через ніс, змушуючи дитину дихати ротом, а також частково перекривати гирла слухових труб, погіршуючи слух дитини. Все це пов’язано з місцем розташування аденоїдів в області склепіння носоглотки, між основою носових ходів та місцем з’єднання порожнини середнього вуха з носоглоткою.

Burda Media

Чому краще лікувати, ніж видаляти

Ще кілька десятків років тому при скаргах на розрослі, а тим більше запалені аденоїди у дитини, їх рекомендували видаляти, як і гланди при частих ангінах. Однак у процесі вивчення питання з’ясувалося, що глоткова мигдалина, крім бар’єрної функції, яка, до речі, дуже значуща, виконує ще й кровотворну функцію, а також разом з іншими елементами глоткового лімфатичного кільця бере участь у виробленні місцевого імунітету. Але навіть на сьогоднішній день всі можливі функції мигдаликів, у тому числі ковткової, вченим не відомі.

Крім того, не рідкісні випадки, коли після видалення аденоїдів через деякий час вони розросталися знову, і проблем поверталася у вихідний стан.

Максимального розміру аденоїди зазвичай досягають у дітей від 3 до 7 років, а після цього віку їх розмір поступово зменшується. Після 12-14 років, як правило, питання аденоїдів вже не турбує, хоча, бувають і винятки.

Вилікувати аденоїди консервативним способом навряд чи вийти, але полегшити стан дитини і не допустити до 3-го ступеня аденоїдиту, цілком реально, якщо лікування розпочинати на ранній стадії.

Тим не менш, бувають ситуації, коли видалення запалених тканин, що розрослися, єдине правильне рішення.

Коли потрібна операція

• Розростання аденоїдів до другого та третього ступеня, коли вони перекривають носовий прохід більш ніж на дві третини
• Часті загострення або аденоїди, що перейшли у хронічну форму.
• Порушення або відсутність носового дихання у дитини тривалий час. Можлива навіть зміна та деформація лицевого черепа, яка може не відновитись. При цьому може спостерігатися порушення мови, голос ставати гугнявим.
• Постійний гнійний нежить, сухий горловий кашель без змін у бронхах, причина якого слиз, що стікає по задній стінці.
• Порушення слуху, часті отити, що відбувається, коли тканини аденоїдів, що розрослися, перекривають гирло євстахієвої труби, порушується повітрообмін середнього вуха.
• Гострий аденоїдит, який повторюється до кількох разів на місяць, і триває понад 7 днів, супроводжується кримінальними болями, підвищенням температури, загальним нездужанням.
• Операцію лікар-отоларинголог може запропонувати, якщо дитина погано почувається, а консервативні методи не допомагають відновити нормальне носове дихання та слух малюка.

Операція видалення аденоїдів вважається не складною, вона рідко буває екстреною і до неї необхідно ретельно підготуватися. Поводять процедуру як під місцевою, так і під загальною анестезією і триватиме вона, як правило, кілька хвилин.

ЧИТАЙТЕ ЩЕ: