Аденоїдит у дитини. Симптоми, діагностика, лікування

Розростання та запалення тканин піднебінної мигдалини, яка знаходиться на шляху повітря, що вдихається через ніс, і називають гострий аденоїдит.

Фото: Fotolia

Глоткова мигдалина – освіта, що складається з лімфоїдної тканини, розташована у точнішій частині склепіння задньої стінки глотки. На відміну від піднебінних мигдаликів, побачити її неозброєним поглядом неможливо, особливо якщо мигдалина в нормі. Розростання глоткової мигдалики може статися з різних причин, найчастіше – гостра вірусна інфекція, переохолодження, алергічна реакція і називається така збільшена мигдалина – аденоїдами.

Аденоїдит – це запальний процес на збільшених аденоїдах. Відбувається утворення слизу і гнійного відокремлюваного, яке зазвичай стікає по задній стінці глотки.

Лікар оглядає горло хлопчика (фото: Burda Media)

Ознаки аденоїдів та аденоїдиту

Критичний вік максимального розростання аденоїдів у дитини від 3-4 до 6-7 років, після цього віку тканини зменшуються і аденоїди турбують дедалі менше. Це не означає, що можна просто почекати, поки дитина переросте і все пройде сама, оскільки постійне збільшення аденоїдів та часті аденоїдити можуть спричинити серйозні ускладнення.

Запідозрити збільшення аденоїдів у дитини можна за характерними зовнішніми проявами

Важко носове дихання, особливо під час сну. Збільшена ковткова мигдалина частково перекриває доступ повітря, дитина змушена дихати ротом

При сильному розростанні мигдаликів можливо явне погіршення слуху дитини.

Ступінь прояву симптомів залежить від того, наскільки великі аденоїди, розрізняють 1, 2 і 3-й ступінь, де третій найсерйозніший і може стати приводом для видалення аденоїдів.

При розвитку гострого аденоїдиту, крім типових ознак аденоїдів може піднятися температура, дитина може скаржитися на біль у вушці, якщо запальний процес торкнеться євстахієвої труби.

Аденоїдит супроводжується головним болем, дитині боляче ковтати, особливо тверду їжу

Оскільки слиз стікаючи по задній стінці дратує, може з’явитися сухий нав’язливий кашель.

Гострий помірний аденоїдит може тривати 5-7 днів, але небезпечний він можливими ускладненнями, такими як отит, бронхіт, пневмонія

Лікар оглядає горло дитини (фото: Fotolia)

Чинники ризику аденоїдів

• Спадковий фактор відіграє значну роль у схильності до аденоїдів

• Часті застудні захворювання, які можуть свідчити про знижений імунітет дитини.

• Вірусні «дитячі» інфекції – кашлюк, кір, скарлатина

• Частіше страждають діти-алергіки

• Надлишок швидких вуглеводів у дитячому раціоні – булки, здоба, солодощі та недостатня кількість свіжих овочів та фруктів – джерела вітамінів та рослинної клітковини.

• Дитина мало знаходиться на повітрі, і довго в приміщенні, де повітря сухе і запорошене.

Пасивне куріння, запахи побутової хімії – провокують реакцію лімфоїдної тканини глоткової мигдалини та алергічні реакції.

Мама закопує ніс малюкові (фото: Thinkstockphotos/fotobank.ua)

Як лікують аденоїдит

Лікування багато в чому залежить від ступеня тяжкості захворювання та від віку дитини.

Насамперед призначають судинозвужувальні краплі в ніс, які допомагають відновити носове дихання. Судинозвужувальні краплі (дитячі, призначені лікарем) не можна використовувати довше 5-7 днів, інакше може статися звикання. Перш ніж закапувати краплі, потрібно попросити малюка висморкатися, якщо він вміє це робити, промити ніс фізрозворм, щоб ліки могли проникнути в порожнину носа.

За потреби лікар може призначити краплі з антибіотиком. Профілактичне застосування антибіотика, особливо без консультації з лікарем може принести більше шкоди, ніж користі.

Оскільки будь-яка лімфоїдна тканина нашого організму реагує на стан повітря – сухість, наявність пилу, дуже важливо стежити за цими параметрами в кімнаті у дитини, що хворіє, і постаратися якомога більше перебувати на вулиці в період одужання.

Розростання лімфоїдної тканини безпосередньо пов’язане з алергічними проявами, тому можливе призначення атигістамінного препарату.

У період загострення не варто годувати дитину потенційно алергенні продукти – цитрусові, полуницю, шоколад, морепродукти, а також продуті, що містять велику кількість швидких вуглеводів – здобу, манну кашу, торти, тістечка.

Якщо консервативні методи не допомагають, можливо, постане питання видалення аденоїдів. Однак варто розуміти, що у разі лімфоїдної тканини ризик того, що вона наросте, знову дуже високий.

ЧИТАЙТЕ ЩЕ:

Аденоїди: у яких випадках їх потрібно видаляти?

Хропіння уві сні у маленької дитини — у чому причина?